Кассіфона

Кассіфона ([kəˈsɪfəniː]; дав.-гр. Κασσιφόνη, трансліт. Кассіфона, латиніз. братовбивця^[1]) — другорядна фігура грецької міфології, дочка богині-чарівниці Цирцеї та героя Троянської війни Одіссея. Кассіфона згадується в епічній поемі «Одіссея», яка розповідає про пригоди Одіссея, проте її ім'я побіжно трапляється у творах приписують Одіссею та його різним зв'язкам, Кассіфона серед них єдина жінка елліністичного поета Лікофрона та візантійського вченого XII століття Іоанна Цецеса.^[2]

Кассіфона
Батько	Одіссей
Мати	Кірка
Брати, сестри	Латин і Телегон

Етимологія

Ім'я Кассіфона є складним словом, варіантом Kasiphone, що перекладається як «братовбивця»^[1] від слів κάσις (kásis) означає і «брат/сестра»,^[3] і φόνος (phónos) означає «вбивство, ненавмисне вбивство».^[4]

Сім'я

Кассіфона — дочка Одіссея та богині-чарівниці Цирцеї, яку він зустрів під час своєї десятирічної подорожі додому після падіння та пограбування Трої. Хоча в різних джерелах Одіссею приписують численних дітей, Кассіфона — єдина відома донька.^[5]

Міфологія

Кассіфона згадується в незрозумілих рядках у творі елліністичного поета Лікофрона «Александра» з поясненням, наданим у коментарі візантійського вченого ХІІ століття Іоанна Цецеса, який єдиний згадує її ім'я. Ймовірно, її образ виник у пізню класичну або елліністичну епоху як доповнення до міфу про Телегона, сина Одіссея та Цирцеї.^[1] Лікофрон пише^[2]:

Коли він^[a] помре, Перге, пагорб Тірренський, прийме його прах у землі Гортинській; коли, видихнувши життя своє, він оплакуватиме долю сина^[b] і дружини,^[c] яку вб'є її чоловік, а сам піде в Аїд, перерізавши горло рукою сестри своєї,^[d] рідної сестри Глаукона і Апсірта.^[e]

За словами Цецеса, Кассіфона — дочка Одіссея і Цирцеї, з якою він провів разом один рік під час своїх подорожей, щоб повернутися додому на Ітаку після закінчення Троянської війни.^[7] За сюжетом «Телегонії», втраченого продовження «Одіссеї», рідний брат Кассіфони Телегон вирушив на пошуки батька, прибув на Ітаку й, не впізнавши Одіссея, випадково його вбив^[3][4]. Тоді Телегон одружився з вдовою Одіссея Пенелопою, а Цирцея взяла шлюб з Телемахом, сином Одіссея від Пенелопи.^[8][5]

За Лікофроном і Цецесом,^[f] Цирцея використала свою силу, щоб повернути Одіссея до життя, і він продовжив одружувати Кассіфону з Телемахом, який був її зведеним братом.^[10][11] Після сварки з Цирцеєю Телемах у гніві вбив її, оскільки вона намагалася ним керувати.^[g] Це спонукало Кассіфону вбити Телемаха, щоб помститися за свою вбиту матір.^[1] Одіссей вдруге помер, не витримавши горя після цих подій^[12].

Інший запис у схолії Цезаря стверджує, що Цирцея повернула Одіссея до життя за допомогою зілля, а потім одружила Телегона з Пенелопою, а Телемаха з Кассіфоною на Островах Блаженних, ймовірно, щоб утримати Одіссея при собі.^[12][9]

Культура

Кассіфона не згадується в джерелах, старіших за Лікофрона, проте, ймовірно, була відома його сучасникам^[9]. Вона могла походити з втраченого твору більш раннього трагіка.^[5] Можливо, ім’я Кассіфони з’явилося пізніше як прізвисько через її роль у міфі, а спершу вона називалася Антіклея — на честь бабусі по батьківській лінії.^[5]

Див. також

• Каїн
• Міф про Осіріса
• Перс з Колхіди

Уточнення

1. Одіссей.
2. Телемах.
3. Кірка.
4. Кассіфона.
5. Глаук і Абсірт - двоюрідні брати Кассіфони, сини Пасіфая і Еета відповідно, повних братів і сестер Цирцеї. Всі троє - діти бога сонця Геліоса та німфи океаніди Персеї.^[6]
6. Через нечіткість написаного Лікофроном, здається, що він пише, що Телемах убив «власну» дружину (якою може бути лише Цирцея), а потім сам був убитий донькою дружини. З більшою ясністю Цецес пише, що він убив свою тещу.^[9]
7. Як зазначає Белл, це «видатний подвиг», враховуючи, що в усіх інших текстах Цирцея є безсмертною богинею.^[10]