Катанов Віктор Володимирович

Ві́ктор Володи́мирович Ката́нов (1982—2014) — солдат 55-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Катанов Віктор Володимирович
Солдат
Загальна інформація
Народження	15 березня 1982(1982-03-15) Запоріжжя
Смерть	25 серпня 2014(2014-08-25) (32 роки) Старобешеве
Поховання	Запоріжжя
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Ракетні війська та артилерія
Формування	55 ОАБр
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Катанов.

З життєпису

Народився 1982 року в місті Запоріжжя. Закінчив Запорізьку ЗОШ № 83 1997-го. Здобув середню спеціальну освіту в Запорізькому машинобудівному ВПУ.^[1] Працював на заводі «Комунар» електрогазозварювальником. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Після демобілізації повернувся на заводі «Комунар», перейшов до ливарного цеху виробництва «Автомашлитво» Одружитися не встиг.

Мобілізований 31 липня 2014 року. З 2 серпня проходив військову підго­товку на полігоні «Близнюки». Вранці 25 серпня 2014 вогневу позицію 3-ї батареї було обстріляно шквальним вогнем з мінометів терористами та артилерією російської армії. Внаслідок цього обстрілу Катанов зазнав смертельного поранення — осколок влучив у пахову артерію, велика втрата крові.

Похований в Запоріжжі на Первомайському кладовищі 3 вересня 2014 року. Без єдиного сина лишилася мама Катанова Марія Григорівна.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни

• нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (26.2.2015, посмертно).
• у квітні 2016-го в школі, яку він закінчив, відкрито меморіальну дошку його честі.
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 10, місце 12
• Вшановується 25 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
• Почесний знак «За Іловайськ»
• Орден «За заслуги перед Запорізьким краєм» II ступеня^[3]