Катуньчик сибірський

Кату́ньчик сибірський^[2] (Leucosticte arctoa) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в горах Північно-Східної Азії.

?Катуньчик сибірський
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Інфратип:	Хребетні (Vertebrata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	В'юркові (Fringillidae)
Підродина:	Щигличні (Carduelinae)
Рід:	Катуньчик (Leucosticte)
Вид:	Катуньчик сибірський
Біноміальна назва
Leucosticte arctoa Pallas, 1811
Підвиди
(Див. текст)
Посилання
Вікісховище:	Leucosticte arctoa
Віківиди:	Leucosticte arctoa
EOL:	45510271
ITIS:	179224
МСОП:	22720477
NCBI:	357699
Fossilworks:	369244

Опис

Довжина птаха становить 14-18 см, вага 22-48 г. Виду притаманний статевий диморфізм: самиці дещо світліші за самців. Крім того, рожеве забарвлення деяких частин тіла, притаманне самців, у них відсутнє.

Самців в залежності від підвиду мають сірувате або буре забарвлення. Живіт у них рожевуватий. Також рожевуватими є крила (частково), гузка і надхвістя. Представники деяких підвидів мають рожевувате тім'я, у іних підвидів воно світло-сіре або чорне. Дзьоб міцний, роговий, очі карі.

Пара сибірських катуньчиків

Сибірський катуньчик (Хоккайдо, Японія)

Підвиди

Виділяють п'ять підвидів:^[3]

• L. a. arctoa (Pallas, 1811) — Алтайські гори, західні Саяни, гори Танну-Ула;
• L. a. cognata (Madarász, 1909) — східні Саяни, захід Байкальського хребта;
• L. a. sushkini Stegmann, 1932 — нагір'я Хангай;
• L. a. gigliolii Salvadori, 1869 — північ Байкальського хребта, Становий хребет;
• L. a. brunneonucha (Brandt, JF, 1842) — гніздиться від гирла Лени до Камчатки і на Курилах, а також у Внутрішній Монголії та на заході Хейлунцзяну. Зимує в північному Китаї на південь до Хебею, в Кореї і Японії (на південь до центральної частини острова Хонсю.

Темні, рожеві і сивоголові катуньчики раніше вважалися підвидами сибірського катуньчика, нині вважається, що вони утворюють надвид.

Поширення і екологія

Сибірські катуньчики гніздяться на високогір'ях, на кам'янистих плато, в гірській тундрі і загалом в скелястих гірських районах, слабо порослих рослинністю.

Поведінка

У негніздовий період сибірські катуньчики утворюють великі зграї. Вони живляться переважно насінням трав, а також іншими частинами рослин. Влітку іноді харчуються комахами. Сезон розмноження триває з червня по серпень, північні популяції починають гніздитися в липні. Гніздо має чашоподібну форму, зроблене з трави, корінців, лишайників і моху, встелене шерстю і пір'ям. Воно розміщується на землі або серед каміння. В кладці 3-5 яєць, інкубаційний період триває 2 тижні. Пташенята покидають гніздо на 3 тиждень. І самці, і самиці піклуються про них ще кілька тижнів.