Каховський Георгій Всеволодович

Георгій Всеволодович Каховський (іноді Коховський, 1865(1865), с. Стародубівка — після 1930) — український ентомолог, музейний діяч, природоохоронець.

Каховський Георгій Всеволодович
Народився	1865  Стародубівка, Україна
Помер	не пізніше 1930
Діяльність	музейник, ентомолог
Відомий завдяки	директор Всеукраїнського соціального музею ім. т. Артема (1927–1930)
Батько	Коховський Всеволод Порфирійович

Біографія

Георгій Всеволодович Каховський народився 1865 року неподалік міста Слов'янськ, імовірно в селі Стародубівка Ізюмського повіту Харківської губернії Російської імперії. Його батьком був відомий український письменник, генерал та військовий педагог Всеволод Порфирійович Каховський (Коховський), який у 1889—1891 роках очолював Петербурзький педагогічний музей військово-навчальних закладів, знаний як «Соляной городок»

Після закінчення гімназії у 1884 р. Георгій Каховський продовжив освіту на дворічних курсах природознавства при цьому ж Петербурзькому педагогічному музеї військово-навчальних закладів, які завершив 1888 року. «Соляной городок», відомий також під назвою Перший народний університет, був просвітницьким осередком широкого профілю, орієнтованим на доступність знань для найширших верств населення. Основу установи складав педагогічний музей з лекційними залами, курсами, музичними класами та постійними народними читаннями.

Після навчання Каховський працював у майстерні наочного приладдя у Петербурзі, а згодом — помічником охоронця музею. Згодом став ініціатором створення Музею місцевого краю у місті Боровичі Новгородської губернії. Вчений також двічі вирушав у наукові експедиції до Східної Африки — спочатку у складі місії Червоного Хреста, а пізніше під егідою Міністерства закордонних справ Російської імперії. У цих подорожах він відкрив низку нових для науки родів і видів тварин у галузі зоології та ентомології. Результати досліджень були опубліковані у провідних наукових виданнях: «Известиях Российской академии наук», «Horac» та «Zeitschrih der entomol Wesellsehalt».

Повернувшись, Каховський працював у Зоологічному музеї Російської академії наук та брав активну участь у діяльності Російського ентомологічного товариства. Наприкінці 1916 року він переїхав до Харкова, де при Народному комісаріаті земельних справ УСРР долучився до роботи Ентомологічного бюро — спершу як позаштатний співробітник, а пізніше як фахівець-інструктор. Паралельно у 1920—1925 рр. він був асистентом в Інституті поширення природознавства, займаючись краєзнавчими дослідженнями, збиранням матеріалів для майбутнього музею та вивченням природи регіону.

Окрім дослідницької діяльності, Каховський активно популяризував знання з ентомології, читаючи лекції та проводячи виступи в установах Харкова — від Будинку Червоної Армії й друкарень до клубів та сільських осередків культури.

У 1927—1930 роках він очолював Всеукраїнський соціальний музей ім. Артема. З 1 грудня 1927 р. Георгій Каховський офіційно прийняв справи, печатку та майно від попереднього директора Михайла Криворотченка. Під його керівництвом музей функціонував у кількох напрямах — відділи природних умов, продукційних сил, виробництва, охорони здоров'я, мистецтва, релігії та культури і побут буржуазії. Сам учений зосередився на дослідженні природи: вивчав біоценози, еволюційні процеси та вплив довкілля на організми. Завдяки його роботі музей зібрав масштабну ентомологічну колекцію комах Харківщини.

На початку 1930-х років Каховський паралельно обіймав посаду вченого секретаря Українського комітету охорони пам'яток культури.

Подальша доля Каховського Георгія Всеволодовича не відома.

Джерела

• Принь О. Каховський Георгій Всеволодович — ентомолог, директор Всеукраїнського соціального музею ім. т. Артема (1927—1930) / За редакцією І. Загороднюка // Природнича музеологія. Випуск 5: Природничі музеї в Україні: становлення та перспективи розвитку. — 2019. — С. 89–91. — ISBN 978-966-02-8999-4. Архівовано з джерела 11 квітня 2020.
• Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України). Ф. Р–166. Оп. 9. Спр. 1467. Арк. 20.
• ЦДАВО України. Ф. Р–166. Оп. 6. Спр. 3379.
• Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛіМ України). Ф. 208. Оп. 1. Спр. 312. Арк. 214—215.
• ЦДАВО України. Ф. Р–166. Оп. 10. Спр. 566. Арк. 75–76.