Квенья

Кве́нья (кв. Quenya) — вигадана мова фантазійного світу Середзем'я, яку розробив Джон Рональд Руел Толкін.

Квенья
Quenya
Поширена в	Фантазійному світі Середзем'я
Писемність	латинська абетка; Ельфійська писемність тенгвар, кірт чи сараті
Класифікація	штучні мови
Автор	Джон Рональд Руел Толкін
Дата створення	1910–1973
Сетинг	Фантазійний світ Середзем'я
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	qya
IETF	qya

Двоїна у квенья

Квенья має, окрім форм однини, множини та групової/партитивної множини, ще й форми двоїни. Двоїна вживалась тільки до природних пар, наприклад, як дві руки однієї особи.

Іменник

Мова квенья має десять відмінків, а саме: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, присвійний, аблатив, алатив та респектив (також відомий, як ельфінітив). Є три дієвідімни, проте багато винятків через походження слів.

Закінчення слів у формі двоїни:

Відмінок	Називний	Знахідний	Давальний	Родовий	Присвійний	Місцевий	Аллатив	Аблатив	Орудний	Респектив
Закінчення	-t або -u	подовження кінцевої u в ú	-nt, -ur або -en	-to	-twa	-tsë	-nta	-lto	-nten	-tes або -us

Наприклад:

Відмінок	cirya (корабель)	lassë (листок)	Alda (дерево)	ondo (камінь)	nér (чоловік)	cas (голова)	nat (річ)
Називний	ciryat	lasset	aldu	ondos	nerut	carut	natu
Знахідний			aldú
Родовий	ciryato	lasseto	alduo	ondu	neru	caru	natuo
Присвіний	ciryatwa	lassetwa	alduva	?	?	?	natuva
Орудний	ciryanten	lassenten	aldunen	ondoinent	?	?	natunen
Аллатив	ciryanta	lassenta	aldunna	ondontas	?	?	natunna
Давальний	ciryant	lassent	alduen	ondur	nerur	carur	natuen
Місцевий	ciryatsë	lassetsë	aldussë	ondoset	?	?	natussë
Аблатив	ciryalto	lasselto	aldullo	ondollut	?	?	natullo
Респектив	?	lassetes	aldus	?	?	?	natus

Наприклад:

Nai siluvat elen atta — Хай дві зорі сяють.

máryat — її руки (її руці), де má — рука.

Єдине слово, що не має форм двоїни, — це tó (вовна).

Займенник

Щодо займенників, є багато незрозумілих моментів. Це питання ще більше затуманюється тим, що Толкін часто перероблював систему займенників. Проте, достеменно визначено, що займенники у квенья переважно виступають як закінчення, що приєднані безпосередньо до іменника чи дієслова у вигляді наростків і лише зрідка бувають як окремі слова.

Особові займенники

Особові займенники з іменниками:

Особа		Присвійні	Окремі	Довгі особисті
1	Інклюзивні	-nqua	wet	-ngwe/-nque
	Ексклюзивні	-mma	met	-mme/-nwe
2	осібні	-xa/-cca	tyet	-xë/-ccë
	увічливі	-lla	let	-llë/-stë
3		-twa	tú	-sto/-ttë
Безособові наказу		+-t	–	+-t

Присвійні займенники

Присвійні займенники з іменниками:

Особа	Сама особа/предмент присвійности
	Одне	Два	Три і більше
1	-(e)nqua, -(e)mma	-(e)nquat, -(e)mmat	-(e)nquar, -(e)mmar
2	-xa, -cca, -lla	-xat, -ccat, -llat	-xar, -ccar, -llar
3	-twa	-twat	-twar

Наприклад: ataremma — наш (обох) батько

Проте з дієсловами двоїна має форму особового займенника лиш у 1 особі: -lvë (або -lwë), тобто інклюзивне ми двоє (я і ти). Одначе є ще одна незалежна форма: me[t] ми двоє. Незалежні присвійні займенники теж є тільки у 1 особі: -lva (або -lwa), цебто інклюзивне наше (твоє і моє).

Наприклад, lendelvë (lendelwë) — ми двоє пішли.