Кебіч В'ячеслав Францович

В'ячесла́в Фра́нцович Ке́біч (біл. Вячаслаў Францавіч Кебіч; 10 червня 1936, село Конюшівщина, нині Воложинський район Мінської області, Білорусь — 9 грудня 2020, місто Мінськ, Білорусь) — білоруський політик, перший прем'єр-міністр Республіки Білорусь з 1990 до 1994 року. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках. Народний депутат СРСР (1989—1991).

В'ячеслав Францович Кебіч біл. Вячаслаў Францавіч Кебіч
Прапор 1-й Прем'єр-міністр Республіки Білорусь
18 вересня 1991 — 21 липня 1994 року
Попередник:	Посаду започатковано
Наступник:	Михайло Чигір
Прапор 9-й Голова Ради міністрів БРСР
7 квітня 1990 — 18 вересня 1991 року
Попередник:	Михайло Ковальов
Наступник:	Посаду ліквідовано
Народження:	10 червня 1936(1936-06-10)  Конюшівщинаd, Воложинський повітd, Новогрудське воєводство, Польська Республіка
Смерть:	9 грудня 2020(2020-12-09)[1] (84 роки)  Мінськ, Білорусь
Причина смерті:	коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2]
Поховання:	Східне кладовище
Країна:	СРСР  Білорусь
Освіта:	Faculty of Mechanical Engineering of BNTUd (1958) і Мінська вища партійна школаd
Ступінь:	кандидат економічних наук
Партія:	КПРС (1991)
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Батько — Франц Карлович, мати — Тетяна Василівна.

Освіта

• Білоруський політехнічний інститут (1958)
• Мінська Вища партійна школа при ЦК КП Білорусі (1984)

Кар'єра

Після закінчення інституту з 1958 року працював інженером-технологом, старшим інженером-технологом, начальником дільниці, начальником цеху, заступником головного інженера Мінського заводу автоматичних ліній. Член КПРС (1962–1991).

1973–1978 — головний інженер, директор Мінського верстатобудівного заводу імені С. М. Кірова.

1978—1980 — генеральний директор Мінського виробничого об'єднання із випуску протяжних та відрізних верстатів імені С. М. Кірова.

1980—1984 — другий секретар Мінського міського комітету КП Білорусії, завідувач відділу ЦК КП Білорусії.

1984—1985 — другий секретар Мінського обласного комітету КП Білорусії.

1985—1990 — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР — голова Держплану Білоруської РСР.

7 квітня 1990 — 18 вересня 1991 року — голова Ради міністрів Білоруської РСР. 18 вересня 1991 — 21 липня 1994 року — прем'єр-міністр Білорусі.

Брав участь у президентських виборах 1994 року, однак поступився у другому турі Олександру Лукашенку. Після виборів очолив Білоруський торгово-фінансовий союз.

Член Палати представників з 1996 до 2004 року. Після членства у парламенті очолював Торгово-фінансовий союз, який створив 1994 року.

Помер 9 грудня 2020 року в лікарні від коронавірусної хвороби 2019^[3].

Нагороди

• 2 ордени Трудового Червоного Прапора
• Орден «Знак Пошани»
• Заслужений машинобудівник БРСР
• Лауреат Державної премії БРСР
• Почесна грамота Президії Верховної Ради Білорусі (1996)^[4]

Твори

• Кебіч В. Ф. Спокуса владою: з життя прем'єр-міністра / В. Ф. Кебіч; під ред. Осинського. — Мінськ: Парадокс, 2008. — 478.

Література

• Кебіч В'ячеслав Францевич // Хто є хто в Росії та ближньому зарубіжжі: Довідник. — М.: Видавничий дім «Новое время», «Всё для Вас», 1993, С.300 ISBN 5-86564-033-X