Кипарис вічнозелений

Кипарис вічнозелений^[1] (Cupressus sempervirens) — вид хвойних дерев родини кипарисових (Cupressaceae).

Кипарис вічнозелений
Кипарис вічнозелений віком близько 4000 років. Місто Еберку, Іран
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 2.3)
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ:	Хвойні (Pinophyta)
Клас:	Хвойні (Pinopsida)
Порядок:	Соснові (Pinales)
Родина:	Кипарисові (Cupressaceae)
Рід:	Кипарис (Cupressus)
Вид:	Кипарис вічнозелений (C. sempervirens)
Біноміальна назва
Cupressus sempervirens L., 1753
Ареал виду

Опис

Це дерево 25–35 м заввишки. Гілки тісно притиснуті до стовбура. Дрібні гілочки розташовані майже у одній площині. Листки у нього лускоподібні, темно- і світло-зелені, або синюваті, попарно супротивні, притиснуті до гілочок або трохи відігнуті. Шишки дерев'янисті, до 3 см завдовжки, здебільшого кулясті, сірувато-коричневі, блискучі. Шишкові лускові щиткоподібні, в кількості 3–6 пар, з колючкою на верхівці, при дозріванні розсуваються. Насіння 4–6 мм завдовжки, з вузьким крилом.

Форми

Є дві форми кипарису вічнозеленого:

• пірамідальна (Cupressus sempervirens f.pyramidalis)
• горизонтальна (Cupressus sempervirens f.horizontalis)

Поширення та середовище існування

У природі зустрічається на півдні Європи та на заході Азії.

Практичне використання

Використовується у озеленені з часів Римської імперії.^[2]

Щільна пахуча деревина із світлою заболонню і червонувато-бурим ядром, стійка проти деревоточців та гниття, легко обробляється та полірується. З неї виготовляють меблі, токарні та різьблені вироби, використовують для підземних та підводних споруд.