Кисень-16

Кисень-16 — стабільний та найрозповсюдженіший ізотоп кисню, 99,76% від усього кисню. Містить 16 нуклонів: 8 протонів та 8 нейтронів. Маса становить 15,99491461957±(17) а.о.м..^[1] Є третім за розповсюдженістю ізотопом у Всесвіті, поступається лише ¹H та ⁴He, в Сонячній системі має частку 0,9592 % від маси усіх атомів.^[2] Та є найпоширенішим ізотопом на Землі 47% маси земної кори. Зокрема утворює звичайну воду (¹H₂¹⁶O).

Кисень-16
Таблиця ізотопів
Загальні відомості
Назва, символ	Оксиген-16, Кисень-16,16O
Нейтронів	8
Протонів	8
Властивості ізотопа
Природна концентрація	99.76%
Період напіврозпаду	стабільний
Атомна маса	15.99491461956 а.о.м
Спін	0
Дефект маси	-4.73700141 кеВ
Енергія зв'язку	7.976206 кеВ

Утворення

На відмінну від перших двох найрозповсюдженіших ядер ¹H та ⁴He, не синтезувався при первинному нуклеосинтезі. Практично увесь кисень-16 виник в зоряному нуклеосинтезі таким чином дає найбільший вклад у металічність (важливу астрономічну характеристику зірок).

Синтезується як наступний етап після потрійної альфа-реакції.

4He + 4He → 8Be	(−0.0918 MeV)	Злиттям двох ядер гелію-4 виникає нестабільний берилій-8.
8Be + 4He → 12C + 2 γ	(+7.367 MeV)	Якщо вкрай нестабільний берилій-8 встигає провзаємодіяти з ядром гелію-4, утворюється вуглець-12.
12C + 4He → 16O + γ	(+7.162 MeV)	Вуглець-12 поглинанням ядра гелію-4 у свою чергу продукує кисень-16.

Роль в нуклеосинтезі

Кисень-16 є принципово важливим для синтезу важчих елементів. В надрах масивних зір при температурах від 1500000000 K, два ядра 16O можуть зливатися в ядра важчих елементів. Внаслідок цієї реакції ядерного горіння оксигену утворюються різноманітні ізотопи, як масивніші (24Mg, 27Al, 28Si, 30P, 31P, 30S, 31S, 32S) так і легші (1H, 2H, 4He).