Київський вальс

Київський вальс (Знову цвітуть каштани…) — пісня на слова Андрія Малишка та музику Платона Майбороди, написана 1950 року.

«Київський вальс»
Пісня М. Шевченко, М. Фокін та ін.
Випущено	1950
Записано	1950
Жанр	лірика
Мова	українська
Автор слів	Малишко Андрій Самійлович
Композитор	Платон Майборода
Автор пісні	Андрій Малишко

Вірші надруковані у збірці Малишка «Що записано мною» (1956). Сингл виданий на збірнику «Київський сувенір» (грамплатівка лейблу Мелодія, С60 13317-18, 1979)

В радянські часи пісня вважалася неофіційним гімном Києва, а мелодія приспіву (Знову цвітуть каштани, / Хвиля дніпровська б'є) багато років була позивними радіостанції «Промінь»^[1].

Пісню Андрій Малишко та Платон Майборода написали у подарунок студентам Київського медичного інституту до випускного. В листі до Малишка ті висловили бажання мати особливу пісню на згадку про столицю. Співавтори написали її буквально за добу: вийшла присвята травневому Києву, місту квітучих каштанів^[2].

Майже всі 22 спільні твори [Малишка та Майбороди] стали еталонними зразками втілення української мелодичної традиції та національного естетичного мислення, насамперед, ліричної природи[3].

Її виконували Хорова капела Українського радіо під кер. Ю. Таранченка, (солісти Микола Фокін, Михайло Шевченко); Юрій Гуляєв; Світлана Клочкова-Коваленко; Наталія Шелепницька; Анатолій Мокренко; Сергій Козак і Володимир Гуров; Людмила Маковецька й Олександр Трофимчук та інші.

Класичним виконанням і аранжуванням «Київського вальсу» вважається запис дуету Михайла Шевченка і Миколи Фокіна (куплети — чоловічий і жіночий вокал в унісон, приспіви — хор).

Пісня звучить у х/ф «Киянка» (Київська кіностудія, 1958—1959). У 1975 році дійшла до фіналу телевізійного фестивалю «Пісня року» у виконанні Анатолія Мокренка. На честь цієї пісні в столиці України названий однойменний міський фестиваль-конкурс серед випускників 11-х класів середніх навчальних закладів^[4].

«Київський вальс» іноді плутають з піснею «Києве мій», написаної в 1962 році композитором Ігорем Шамо на слова поета Дмитра Луценка (Грає море зелене, / Тихий день догора…).

Переклад на російську мову виконав відомий київський перекладач, поет і фольклорист Григорій Литвак.