Майборода Платон Іларіонович

Плато́н Іларіо́нович Ма́йборода (1 грудня 1918, Пелехівщина, Полтавська губернія, Українська Народна Республіка — 8 липня 1989, Київ, Українська РСР) — український композитор, народний артист УРСР (з 1968 року), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка (1962), народний артист СРСР (з 1979 року). Брат композитора Георгія Майбороди.

Платон Іларіонович Майборода
Зображення
Основна інформація
Дата народження	1 грудня 1918(1918-12-01)
Місце народження	Пелехівщина, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія,  УНР
Дата смерті	8 липня 1989(1989-07-08) (70 років)
Місце смерті	Київ, Українська РСР,  СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Професії	композитор, кінокомпозитор, музичний педагог, фольклорист
Освіта	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера
Членство	Спілка композиторів СРСР
Заклад	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
Брати, сестри	Майборода Георгій Іларіонович
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Майборода.

Життєпис

Народився 1 грудня 1918 року на хуторі Пелехівщині (тепер село Глобинського району Полтавської області) в селянській сім'ї. У цій родині виник своєрідний ансамбль, що складався зі скрипки, бандури, балалайки, мандоліни. Платон змалку навчився грати по слуху на балалайці. А його старший брат, Георгій Майборода, який першим у сім'ї торував шлях у музичне мистецтво, почав навчати його музичної грамоти.

У 1932 році сім'я переїхала до Запоріжжя, де на той час працював Георгій Майборода.

Почалася Німецько-радянська війна, і брати Майбороди стали на захист Вітчизни. Наприкінці 1945 року П. Майборода після демобілізації повернувся на Батьківщину.

З 1939 по 1941 рік навчався у Київській консерваторії по класу композиції у Л. М. Ревуцького, яку закінчив у 1947 році. Близько шести років Платон Іларіонович працював викладачем у Київському музичному училищі імені Рейнгольда Глієра та у вечірній музичній школі для молоді. Багато років П. Майборода співробітничав із Київською кіностудією імені Олександра Довженка, писав музику до численних кінофільмів.

Могила Платона Майбороди

Помер у 71-річному віці 8 липня 1989 року в Києві. Похований на Байковому кладовищі Києва (ділянка № 2). Автор надгробного пам'ятника — архітектор Анатолій Чемерис, скульптор Микола Білик.

Автор численних пісень і хорів, обробок народних пісень, а також ліричних пісень — в тому числі «Рушничок», «Якщо ти любиш», «Ми підем де трави похилі», «Київський вальс». В творчому доробку також симфонічна поема «Героїчна увертюра», вокальна-симфонічна поема «Тополя» (слова Тараса Шевченка), музика до драматичних спектаклів, а також до фільмів [Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine.]. Протягом всієї творчої кар'єри Платон Майборода плідно співпрацював з Держтелерадіо УРСР. Його хорові твори, ліричні пісні, симфонічна музика були записані з хором і симфонічним оркестром Держтелерадіо і являються золотим фондом і надбанням держави.

Вокально-ораторіальні твори

• вокально-симфонічна ораторія «Дума про Дніпро» (слова А. Шияна і Т. Масенка, 1954),
• поема «Тополя» (1966, сл. Т. Шевченка),
• 2 кантати (1956, 1974);

для симфонічного оркестру —

• «Героїчна увертюра» (1947);

пісні (понад 100) —

• «Розлягалися тумани» (1940, сл. О. Новицького),
• цикл про Героїв Соц. Праці (1949, сл. О. Ющенка),
• «Колгоспний вальс» (1949, сл. А. Малишка),
• «Білі каштани» (1953, А. Малишка),
• «Київський вальс» (1954, А. Малишка),
• «Пролягла доріженька» (1954, А. Малишка),
• «Ми підем, де трави похилі»(1954, А. Малишка),
• «Друзі хороші мої» (1955, сл. Т. Масенка),
• «Рідна мати моя» («Пісня про рушник», 1958, А. Малишка),
• «Ти моя вірна любов» (1958, А. Малишка),
• «Якщо ти любиш» (1959, сл. М. Нагнибіди),
• «Гаї шумлять біля потоку» (1967, А. Малишка),
• «Моя стежина» (1970, А. Малишка),
• «Пісня про козацькі могили» (1962, А. Малишка),
• «Пісня про вчительку» та інші (1967, сл. А. Малишка),
• «Партизанська дума» (1963, сл. М. Стельмаха),
• «Виростеш ти, сину» (1973, сл. сл. В. Симоненка),
• «Тополина баркарола» (1973, сл. В. Сосюри),
• «Рідна земле моя» (1973, сл. Д. Луценка),
• «Подвиг» (1971, сл. Д. Луценка),
• «Не збивай, зозуле, цвіту» (1975, сл. М. Ткача),
• «Я до тебе у пісні іду» (1982, сл. Тамари Мезенцевої) та ін.;

пісні для дітей;

обробки народних пісень;

музика до театральних вистав, кінофільмів:

• «Долина синіх скель» (1956),
• «Далеке і близьке» (1957),
• «Гроза над полями» (1958),
• «Зміна починається о шостій» (1958),
• «Літа молодії» (1958),
• «Одеса» (1959),
• «Кров людська — не водиця» (1960, думи),
• «Дмитро Горицвіт»,
• «Українська рапсодія» (1961),
• «Люди не все знають» (1964),
• «Дума про Британку» (1969),
• «Абітурієнтка» (1973)
• «Прощайте, фараони!» (1975),
• «Прості турботи» (1975),
• «Дипломати мимоволі» (1978),
• «Оглядини» (1979),
• «Візит до Ковалівки» (1980).

Записи українських народних пісень.

Дискографія

• Майборода П. І. «Ой по горі ромен цвіте» (сл. Т. Шевченка): І. Паторжинський, І. Поліщук (фп.). — 8617, 1939;
• Майборода П. І. «Гімн братерству» (сл. М. Рильського): Держ. хор. капела УРСР «Думка», худож. кер. А. Сорока. — Д 2044-45, 1954;
• Майборода П. І. «Пісня про рушничок» (А. Малишко): Д. Гнатюк, «Юнацька пісня» (М. Нагнибіда): Держ. укр. нар. хор-, «Ми підем, де трави похилі», «Пролягла доріженька» (сл. А. Малишка): М. Фокін і С. Козак. — Д 005360-61, 1959;
• Майборода П. І. «Пролягла доріженька» (сл. А. Малишка): М. Фокін і С. Козак, «Колгоспний вальс» (сл. А. Малишка): Л. Руденко і П. Білинник. — Д 6399-400, 1960;
• Майборода П. І. «Якщо ти любиш» (сл. М. Нагнибіди): Держ. хор. капела УРСР «Думка», «Любов моя» (сл. Т. Масенка): ft. Веприк, «Білі каштани» (сл. А. Малишка): тріо бандуристок: Н. Павленко, В. Третьякова, Т. Поліщук, «Гей у полі чистому» (сл. Т. Масенка): Хор Українського радіо; «Що ж ти ходиш» (сл. В. Швець): М. Фокін, «Рідна мати моя» (сл. А. Малишка): Д. Гнатюк, «Юнацька пісня» (сл. М. Нагнибіди): Т. Залевська й Г. Чукнюк; «Друзі хороші мої» (сл. Т. Масенка): М. Фокін і С Козак. — Д 6837-38, 1960;
• Майборода П. І. «Пісня про Україну» (сл. А. Малишка): ансамбль пісні Українського радіо п/к А. Бобиря. — Д 14087-88, 1964;
• Майборода П. І. «Пісня про рушничок» (сл. А. Малишка): Д. Гнатюк. — Д 14125-26, 1964;
• Майборода П. І. «Розляглися тумани» (сл. А. Новицького): Держ. укр. нар. хор ім. Г. Верьовки, худож. кер. А. Авдієвський, солісти М. Шраменко й В. Мокренко. — С30-07783-84, 1976;
• Майборода П. І. «Дума» (сл. А. Малишка): ВІА «Кобза», худож. кер. О. Ледньов. — С60- 10941-42, 1978;
• Майборода П. І. «Київський вальс» (сл. А. Малишка): С. Козак і Гуров. — С60-13317- 18, 1979 та ін.

Вшанування пам'яті

Щорічно до дня народження П. Майбороди дружина — Тетяна Майборода-Винниченко — організовує концерти з його творів, радіопередачі й ТБ-програми; зібрала спогади сучасників, опублікувала статті, ініціювала створення меморіального кабінету-світлиці при ЦДАМЛМ (на Софіївській пл.), підготувала випуск CD.

Меморіальна дошка Платонові Майбороді на будинку по вул. Софійській, 16 у Києві

1 грудня 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 100 років з дня народження Платона Майбороди (1918–1989), композитора.^[1]

Ім'я композитора носить Запорізьке музичне училище.

На честь Платона Майбороди названо вулицю в Шевченківському районі Києва, а також вулиці у Дніпрі, Броварах та Сорокиному Луганської області.