Національний музей «Київська картинна галерея»

Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея) — художній музей у м. Києві, Україна. Розташований у будинку Федора Терещенка (кін. XIX — поч. XX ст.; архітектори — Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).

Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея)
50°26′32″ пн. ш. 30°30′54″ сх. д.
Тип	художній музей
Країна	Україна
Розташування	Україна: Київ
Адреса	вул. Терещенківська, 9
Архітектор	Володимир Ніколаєв, Андрій Гун
Засновано	1922
Відкрито	12 листопада 1922
Режим роботи	вт., ср., пт., сб., нд.: 10:00—18:00; пн., чт. — вихідні
Вартість	200 грн (дорослий)
Фонд	14 000[1]
Директор	В.о. Оксана Підсуха з 2024
Куратор	Музей є комунальною власністю міста Києва та підпорядковується Департаменту культури ВО КМР КМДА
Сайт	knag.museum
Національний музей «Київська картинна галерея» (Україна)
Національний музей «Київська картинна галерея» у Вікісховищі

Колекція музею становить понад 14 тисяч творів — від іконопису до сучасного українського мистецтва.

Музей має дві філії: Мистецький центр "Шоколадний будинок"^[2] (вул. Шовковична 17/2) (до 2012 року — Дитяча картинна галерея) і Міський центр реставрації та експертизи музейних експонатів (вул. Терещенківська, 9).

Історія

Музей відкрито 12 листопада у 1922 році за сприяння Всеукраїнської академії наук^[3] під назвою Київська картинна галерея^[4]. Основу колекції становили націоналізовані художні цінності, зібрані у спеціальний музейний фонд, серед яких були приватні зібрання, зокрема колекція родини українських промисловців і меценатів Терещенків.

У перші роки існування галереї експозиція налічувала приблизно 200 експонатів. У подальшому колекція поповнювалася завдяки надходженням із Центрального музейного фонду, закладів та організацій Києва та музейним обмінам. До каталогу-путівника галереї, укладеного її першим директором А. Дахновичем 1928 року, увійшло майже 300 творів. 1936 року назву музею було змінено на Музей російського мистецтва.

На початку 1940-х рр. музей мав одну з найвідоміших художніх колекцій тодішнього СРСР. Під час Другої світової війни основну частину зібрання було евакуйовано радянською владою до Уфи, тоді як ту, що залишилася в окупованому Києві, нацистська окупаційна влада вивезла за кордон. Унаслідок було втрачено близько 1500 творів. Відновлення колекції в повоєнні роки здійснювалося через спеціальні закупівельні комісії, обмін між музейними установами та приватні дарунки. Музей сформував експозицію, проводив активну виставкову, науково-дослідну та освітню роботу.

З відновленням Україною незалежності діяльність музею зосередилася на збиранні та експонуванні творів українських художників. Значний вклад в розвиток музею та поповнення зібрання вніс Юрій Вакуленко, який працював директором з 2004 по 2024 роки. Від 2014 року проводиться робота з переосмислення власної колекції в межах процесу деколонізації культурної спадщини, зокрема повернення привласнених Росією імен до їхніх автентичних національних культурних контекстів. 2011 року музей отримав статус національного, а 2017 року за рішенням Київської міської ради йому було повернено історичну назву — Національний музей «Київська картинна галерея». Рішення набуло чинності 21 березня 2017 року після його офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик»^[5].

Колекції

Колекція налічує понад 14 тисяч творів живопису, скульптури, графіки та декоративно-ужиткового мистецтва від часів Середньовіччя до сучасності. До неї входять твори представників багатьох країн і періодів, різноманітних мистецьких напрямів і стилів, художніх угруповань та об’єднань на території країн Східної Європи, Середньої Азії, Закавказзя, Балтії та ін.

Вибрані твори

1.   Іконопис XIII – початку XVI ст.:

• Борис і Гліб. XIII ст.;
• Чудо Георгія про змія. XVI ст.;
• Страшний суд. XVI ст.

2. Живопис XVIII – XІX ст.:

• Володимир Боровиковський (1757–1825). Портрет Миколи Рєпніна. 1806;
• Іван Айвазовський (1817–1900). Буря. 1872;
• Архип Куїнджі (1842–1910). Ніч на Дону. 1882;
• Микола Ярошенко (1846–1898). Курсистка. 1883;
• Михайло Врубель (1856–1910). Дівчинка на тлі перського килима. 1886;
• Ілля Ріпин (1844–1930). Миколай Мирлікійський звільняє від смертної кари трьох безвинно засуджених. 1890;
• Микола Ґе (1831–1894). Автопортрет. 1892.

3.    Мистецтво перш. пол. XX ст.:

• Зінаїда Серебрякова (1884–1967). Автопортрет у чорній сукні з білим коміром. 1907;
• Давид Бурлюк (1882–1967). У місті. Зима;
• Мартірос Сар’ян (1880–1972). Продавець зелені. 1912;
• Петро Кончаловський (1876–1956). Кассіс. Сосни. 1913;

4.    Мистецтво друг. пол. XX ст.:

• Сергій Шишко (1911–1997). На горі. 1955;
• Тетяна Яблонська (1917–2005). Відпочинок. 1971;
• Джемма Скулме (1925–2019). Веселка. 1973;
• Михайло Греку (1916–1998). Скелі Гурзуфа. 1974;
• Віктор Рижих (1933–2021). Ввечері. 1978;
• Маріам Асламазян (1907–2006). Гарбузи на бірюзовому тлі. 1980;
• Іван Марчук (нар. 1936). І покрилася снігом земля. 1984.

5.    Сучасне українське мистецтво:

• Анатолій Криволап (нар. 1946). Тиша. Із серії «Український мотив». 2008;
• Віктор Сидоренко (нар. 1953). Із циклу «Проєкції». 2014;
• Олег Тістол (нар. 1960). Казбек. Із циклу «Гори». 2004;
• Микола Маценко (нар. 1960). Красиве і корисне. 2007.

• 
  «Борис і Гліб», XIII ст. Новгород
• 
  «Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. XVI ст., Чернігівщина та Харківщина
• 
  «Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. XVI ст.,Чернігівщина та Харківщина

Галерея

• 
  Володимир Боровиковський. «Портрет княгині Клеопатри Лобанової-Ростовської, з роду Безбородьків». Початок 19-го сторіччя
• 
  Ілля Ріпин.«Українська хата». 1880
• 
  Микола Ґе. «Портрет хлопчика-українця». 1880-ті роки
• 
  Микола Ґе. «Голова Христа». Ескіз до картини «Розп'яття». 1893
• 
  Іван Шишкін. «Среди долины ровныя ...». 1883
• 
  Іван Шишкін. «На сѣверѣ дикомъ». 1891
• 
  Василь Полєнов. «Зима. Імоченці». 1880
• 
  Василь Полєнов. «На човні. Абрамцево». 1880
• 
  Василь Полєнов. «Бейрут». 1882
• 
  Василь Полєнов. «За старим Каїром». 1882
• 
  Василь Полєнов. «Константинополь. Золотий Ріг». 1890
• 
  Василь Полєнов. «Ранній сніг. Бьохово». 1891
• 
  Михайло Врубель. «Дівчинка на тлі перського килима». 1886
• 
  Михайло Врубель. «Надгробний плач». 1887
• 
  Михайло Врубель. «Янгол з кадилом і свічкою». 1887
• 
  Михайло Врубель. «Демон на тлі гір». 1891
• 
  Олексій Саврасов. «Рання весна». 1880-ті роки
• 
  Архип Куїнджі. «Вечір». До 1890
• 
  Костянтин Коровін. «Черемшина». 1912
• 
  Микола Ярошенко. «Курсистка». 1883
• 
  Іван Айвазовський. «Волга біля Жигулів». 1887
• 
  Давід Штеренберг. «Емігрант». 1913-1914
• 
  Михайло Нестеров. «На горах». 1896
• 
  Василь Верещагін. «Шпигун». 1901
• 
  Зінаїда Серебрякова. «Автопортрет у чорній сукні з білим коміром». 1907

Виставкова діяльність

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну постійну експозицію музею було демонтовано. Під час дії воєнного стану в Україні музей реалізовує тимчасові виставкові проєкти, зокрема за кордоном.

Виставкові проєкти

«Самаркандська епопея українських художників. 1941–1944»

«Закарпатська школа живопису»

«Під Різдвяною Зіркою»

«Олексій Шовкуненко. Херсон – Київ»

«Всесвіт Володимира Микити»

«Віч-на-віч з Миколою Ґе»

«Терещенківська, 9»

Міжнародні виставкові проєкти

«Народжені Україною» у Художньому музеї Базеля (Kunstmuseum Basel, Швейцарія)

«Від сутінок до світання» у Музеї мистецтва та історії Женеви (Musée d'art et d'histoire de Genève, Швейцарія)

«Бастіон: українські митці про війну» в Сілезькому музеї в Катовіце (Muzeum Śląskie w Katowicach, Польща)

Видавнича діяльність

1. Київські адреси Михайла Врубеля. Київ : Національний музей «Київська картинна галерея», 2020. 122 с.
2. Національний музей «Київська картинна галерея»: путівник / Упоряд. Ю. Вакуленко. Київ : ВД «Антиквар», 2020. 272 с.
3. Іконопис XIII — початку XX століття та давньоруське декоративно-прикладне мистецтво. Каталог. Київ : ВД «Антиквар», 2020. 344 с.
4. Національний музей «Київська картинна галерея» / Авт. проєкту: Ю. Є. Вакуленко, Ю. О. Комельков. Київ : ТОВ «Атлант-ЮЕмСі», 2021. 312 с.
5. Київська картинна галерея: перше сторіччя. Київ : ВД «Антиквар», 2022. № 5–6 (128). 164 с.