Кларі Тольнаї

Кларі Тольнаї (угор. Tolnay Klári, справжнє ім'я Розалія Тольнаї (угор. Tolnay Rozália; 27 липня 1914, Будапешт, Угорщина — 27 жовтня 1998, там же) — угорська актриса театру і кіно.

Кларі Тольнаї
угор. Tolnay Klári
Дата народження	17 липня 1914(1914-07-17)[1][2][3]
Місце народження	Будапешт, Угорщина[3]
Дата смерті	27 жовтня 1998(1998-10-27)[4][1][2] (84 роки)
Місце смерті	Будапешт, Угорщина
Поховання	Фаркашреті
Громадянство	Угорщина
Професія	акторка
Членство	Halhatatlanok sétányad і Академія мистецтв Угорщиниd
Нагороди	Премія імені Кошута (1951) Заслужений артист Угорщиниd (1950) Заслужений художник Угорщиниd (1954) премія SZOTd (1972) Erzsébet-díjd (1987) Премія імені Кошута (1952) Magyar filmkritikusok díjad (1965) Почесний громадянин Будапештаd (1997) премія Угорської спадщиниd (1997) Déryné awardd (1997)
IMDb	ID 0866181
Кларі Тольнаї у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тольнаї.

Біографія

З 1934 року виступала в будапештських театрах («Вигсинхазе» та інших). У кіно дебютувала в тому ж 1934 році. Починаючи з 1960-х років створювала на екрані переважно образи матерів. Знімалася у багатьох провідних угорських режисерів: Ладіслао Вайди, Геза фон Больварі, Мартона Келеті, Карою Макк, Іштвана Сабо, Золтан Фабрі, Золтана Варконі, Андраша Ковача.

Була двічі одружена з режисером Акошем Ратоньї та за актором Іваном Дарвашем.

Вибрана фільмографія

• 1934 — Казкове авто / Meseautó — Шарі
• 1939 — Іштван Борш / Bors István — Ілонка
• 1940 — Королева Ержебет / Erzsébet királyné — Іда Латкоци
• 1947 — Облога Бестерце / Beszterce ostroma — Аполька (за романом Кальмана Миксата)
• 1951 — Дерине / Déryné — Дерине (у радянському прокаті «Мрія актриси»)
• 1958 — Що за ніч! / Micsoda éjszaka! — Клара Каршаї
• 1960 — Світанок / Virrad — Elza, Szabó felesége (у радянському прокаті «Світає»)
• 1960 — По газонах ходити дозволяється / Füre lépni szabad — Anna, Kéri felesége
• 1962 — Земля ангелів / Angyalok földje — Miklós anyja
• 1963 — Як справи, хлопче? / Hogy állunk, fiatalember? — Балінтне
• 1964 — Жайворонок / Pacsirta — Tóni, Vajkayné (у радянському прокаті «Улюблений деспот»)
• 1966 — Батько / Apa — Аня
• 1967 — Вдова і капітан / Az özvegy és a százados — Йожефне Холло
• 1967 — Після сезону / Utószezon — Силадьине
• 1967 — Заповіт копаньского агі / A koppányi aga testamentuma — Гашпарне Бабочі (у радянському прокаті «Заповіт турецького аги»)
• 1970 — Ференц Лист — Мрії любові / Szerelmi álmok — Liszt — Козіма, дочка Аркуша (спільно з СРСР)
• 1970 — Лицем до лиця / Szemtöl szembe — Sajbánné
• 1976 — Чорні алмази / Fekete gyémántok — графиня Тойделінда
• 1977 — Легато / Legato — Рожіка Заркоци
• 1978 — Не можу жити без музики / Nem élhetek muzsikaszó nélkül — Zsani néni
• 1981 — На всякого мудреця досить простоти / Hogyan csináljunk karriert? — Турусіна, багата вдова (за п'єсою Олександра Островського)
• 1985 — Червона графиня / A vörös grófnö — Geraldin, Károlyi nevelõanyja

Нагороди

• 1951 — Премія імені Кошута;
• 1952 — Премія імені Кошута;
• 1953 — Народний артист ВНР.