Клобук

Клобу́к^[1] — головний убір служителів православної та греко-католицької церкви, камилавка з наміткою. Назва «клобук» має тюркське походження (прасл. *kolbukъ від тюрк. kalpak — «шапка, ковпак»)^[2] і вживається лише у Східній Європі. У Грецькій Церкві клобук відомий як «епанокалімавхіон» (грец. επανωκαλυμμαύχιον) або «епанокалімавхо» (επανωκαλύμμαυχο).

Коротка інформація

Чорний клобук є головним убором ченців малої схими, єпископів і архієпископів, білий — митрополитів (у багатьох церквах і патріархів). До клобуків архієпископів, митрополитів і патріархів спереду прикріплюється зображення хреста. Ієромонахи можуть не знімати клобук під час богослужіння (аналогічно камилавці білих священників). Патріарший півсферичний клобук з хрестом називається ще кукіль.

Первісно клобуки мали півсферичну форму, у Московській митрополії вони були відомі як каптир^[3] (спор. з «каптур»)^[2] і зберігаються в старообрядців. Вигляду зрізаного конуса клобуки набули в XVII ст. в Елладській церкві, звідти я форма поширилася і в більшості православних церков. У Грузинській церкві клобук католикоса зберігає півсферичну форму.

Митрополит Іларіон Капрал у білому клобуку
Св. Феофан Затворник у чорному клобуку, єпископ (1815–1894)
Румунський патріарх Даниїл у клобуку (culion) з наміткою (camilafcă)
Патріарх Сербський Павло
Католикос-патріарх всієї Грузії Ілля II у півсферичному клобуку й Варфоломій I у конусоподібному

Опис

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Wikiwand - on