Клод Жозеф Верне

Клод Верн́е (повне ім'я Клод Жозе́ф Верне́, фр. Claude Joseph Vernet; 14 серпня, 1714, Авіньйон — 3 грудня, 1789, Париж) — французький художник пейзажист періоду рококо і французького предромантизму.

Клод Верне
Claude Joseph Vernet
Графічний портрет художника 1770 року.
При народженні	Claude Joseph Vernet
Народження	14 серпня 1714(1714-08-14) Авіньйон
Смерть	3 грудня 1789(1789-12-03) (75 років)
	Париж
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	живописець
Вчитель	Адрієн Мальярд і Bernardino Fergionid
Діяльність	художник, художник-гравер, літограф, візуальний митець
Напрямок	рококо
Відомі учні	Carle Vernetd, Jean-Pierre Péquignotd, Jean-Antoine Vernetd і Henry d'Arlesd
Член	Академія красного письменства, науки і мистецтв Ла-Рошелі і Королівська академія живопису і скульптури
Твори	The Cascade at Tivolid
Батько	Antoine Vernetd
У шлюбі з	Virginie Cecil Parkerd
Діти	Carle Vernetd[1] і Marguerite Émilie Chalgrind
Брати, сестри	Jean-Antoine Vernetd[2]
Родичі	Орас Верне
Роботи в колекції	Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей Прадо, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей Тіссен-Борнемісса, Фінська національна галерея, Музей Гетті, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Musée Calvetd, Ашмолеан музей[3], Національна галерея Вікторії, Королівський музей витончених мистецтв, Музей Грунінгеd, Musée de la civilisationd[4], Мауріцгейс, Museu de Lisboad, musée Comtadin-Duplessisd, Національні галереї Шотландіїd, Sheffield Galleries and Museums Trustd, Bristol City Museum & Art Galleryd, Музей Соумаяd, Художній музей, Далласький музей мистецтв, Музей мистецтв Філадельфії, Художній музей Волтерс, Музей Каподімонте, Музей образотворчих мистецтв, Музей образотворчих мистецтв (Марсель), Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Гамбурзька картинна галерея, Національна галерея, Художній інститут Чикаго, Timken Museum of Artd, Dayton Art Instituted, Клівлендський музей мистецтв, Державний музей мистецтв, Художня галерея Південної Австралії, Баварські державні колекції картин, Картинна галерея Далвічd, Ресіденцгалеріd, Musée national de la Marine de Parisd, Зібрання Воллеса, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей Ханенків, Музей Фабра, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, Художній музей Сент-Луїса, Національна галерея Вірменії, Musée des Beaux-Arts de Toursd, Манчестерська художня галереяd, Musée des Beaux-Arts de Carcassonned, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, MUŻAd, Музей витончених мистецтв Парижаd, Музей августинців, Музей історії мистецтв, Державні художні зібрання Дрездена, Національна галерея Австралії, Музей Фіцвільяма, Ernest Zmeták Art Galleryd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Смітсонівський музей американського мистецтва, Детройтський інститут мистецтв, Musée Angladond, Женевський музей мистецтва і історії, Shizuoka Prefectural Museum of Artd, Національна галерея Ірландії, Музей мистецтв Толедо, Columbus Museum of Artd, Smith College Museum of Artd, Художній музей Вірджинії, Chazen Museum of Artd, Музей Боуз, Shipley Art Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Художній музей Базеля, Heckscher Museum of Artd, Національний музей старовинного мистецтва, Карнавале, Інститут мистецтв Кларкаd, Musée des Beaux-Arts de Caend, Королівські музеї витончених мистецтв[5], Regionaal Archief Rivierenlandd[6], National Museum of Fine Arts of Cubad, Епслі-хаус, Musée des beaux-arts de Lièged, Художній музей Крокера, The Wilsond, Currier Museum of Artd, Ferens Art Galleryd, Музей фюрера, Державна галерея мистецтв (Штутгарт), Берлінська картинна галерея, Musée National de la Marine de Rochefortd, musée du Grand Siècled, Palazzo Buonaccorsi Gallery of Ancient Artd, Musée Boucher-de-Perthesd, Музей Ламбінетd, musée des Beaux-Arts de Quimperd, Академія Святого Луки, Швейцарський національний музей, Палац витончених мистецтв, Галерея Уффіці[d], Курпфальцький музейd, музей Пікардіїd, Museum of the History of Franced, Musée national du Château de Fontainebleaud, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Hôtel Bertrandd, Галерея Уффіці, Музей Тулуз-Лотрека, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Haworth Art Galleryd, Hatton Galleryd, The Boxd, Musée des Beaux-Arts d'Angersd, Maidstone Museum and Bentlif Art Galleryd, Нантський музей образотворчого мистецтва, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd[7][8][9], Реннський музей образотворчого мистецтва, New York Public Library Print Collectiond[10], Стара пінакотека, Musea Brugged[11], Музей Нортона Саймона, Musée des Beaux-Arts de Chartresd, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Ліхтенштейнський музейd, Національний музей історії та мистецтва[12], Museum Baron Martind, Замок Алнік, Weston Parkd, Temple Newsamd, Kelmarsh Halld, Portsmouth Museums and Visitor Servicesd, Музей красних мистецтв, Музей витончених мистецтв (Труа) і Музей судноплавства (Амстердам)[13]
Автограф
Клод Жозеф Верне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Верне.

Життєпис

«Порт Рошфор» з зображенням арсенала.

Походив з художнього середовища. Його батько, Антуан Верне, був провінційним художником-декоратором. Він і надав перші художні навички синові. Пізніше навчався в майстерні художника Луї Рене де Велі. Починав як епігон Ніколя Пуссена, що був авторитетом для багатьох художників Франції доби класицизму і рококо. Здібного новачка помітив маркіз Кодо, Жозеф де Сейтре, котрий і надав тому стипендію на стажування в Італії.

1734 року він відбув в Рим. Вчителями Клода Жозефа в Римі були Бернардино Ферджоні та Адрієн Мальярд. 1743 року за успіхи в творчості француза Клода Жозефа Верне обрали членом Римської академії св. Луки. 1745 року від одружився з Вірджинією Паркер, донькою англійського капітана флоту папи римського.

Художника, що пройшов добру школу в Римі, помітили і у Франції. Його патроном став маркіз де Маріньї́. Для короля Франції Людовика XV Клод Верне створив серію з 15 картин «Порти Франції», що була продовженням його творів з морськими краєвидами і портами Італії. З 1763 року він оселився в Парижі і почав працювати як для короля, так і для представників французької й інтернаціональної аристократії. Уславився завдяки створенню морських краєвидів і портів Середземномор'я, а також фантазійних краєвидів (гірських, морських, річкових) в часи штормів чи буревіїв. Картини Клода Жозефа Верне з буревіями розійшлись по різним країнам Європи і прикрасили королівські і магнатські палаци. Вони були ще одним приємним, контрастним засобом декору в занадто спокійних палацах доби класицизму напередодні французької революції 1789—1793 років. Тісно пов'язаний з вельможними замовниками, художник повільно еволюціонував від відвертої стилістики рококо до бурхливих краєвидів доби предромантизму.

З донькою Клода Вере (Емілі Маргаритою) узяв шлюб французький архітектор Жан-Франсуа Шальгрен (1739—1811), автор сучасної Тріумфальної арки в Парижі (добудована іншими). Його син Антуан Шарль Орас Верне та його онук (Орас Верне) теж стануть художниками.

На честь Клода Верне української поетесою Ліною Костенко складено вірш «Художник»^[14].

Вибрані твори

• «Водоспад в Тіволі», 1737, Музей мистецтв, Клівленд, США
• «Морське узбережжя біля Анцио», 1743, Ермітаж
• «Пейзаж в стилістиці Сальватора Роза», 1746, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
• «Схід сонця», 1746, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
• «Ранок в Кастелламаре», 1747, Ермітаж
• «Руїни біля Річки», 1748, Ермітаж
• «Вілла Памфілі», 1749, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
• «Шторм на морі», Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ
• «Краєвид на околиці Сорренто», 1750, Ермітаж
• «Італійська гавань», Ермітаж
• «Скелясте морське узбережжя», 1751, Ермітаж
• «Гавань з обеліском», Ермітаж
• «Порт Марселя», серія «Порти Франції», 1754
• «Порт Рошфор», серія «Порти Франції», 1761
• «Порт Ла-Рошель», серія «Порти Франції», 1762
• «Шторм біля скель», 1763, Ермітаж
• «Порт Дьєпп», серія «Порти Франції», 1765
• «Порт в Палермо», 1769, Ермітаж
• «Краєвид з замком на узбережжі», 1769, Ермітаж
• «Середземноморський порт вночі», 1771
• «Гірський пейзаж перед буревієм», 1775, Даллас, США
• «Італія. Гавань в Анконі», Ермітаж
• «Купання в морі біля печери», 1787

• 
  «Водоспад в Тіволі», 1737, Музей мистецтв, Клівленд, США
• 
  «Краєвид на околиці Сорренто», Прадо, Мадрид
• 
  «Шторм», 1752, приватна збірка

Див. також

• Мистецтво Франції
• Шинуазрі
• Антуан Ватто
• Табакерка
• Інтер'єр
• Революційний класицизм