Клуж-Напока

Клуж-Напо́ка, до 1974 року  — Клуж (також до сьогодення у міському повсякденному спілкуванні) (рум. Cluj-Napoca, угор. Kolozsvár, пол. Kluż, чеськ. Kluž, лат. Napoca, Castrum Clus, Claudiopolis, нім. Klausenburg, ромськ. Cluš) — місто в Румунії, адміністративний центр жудецу Клуж. Розташоване на річці Сомешул-Мік (Малий Сомеш). Одна з семи німецьких фортець Семиграддя.

Клуж-Напока рум. Cluj-Napoca угор. Kolozsvár
Coat of arms Historic coat of arms
Ратуша Клужа-Напоки Ратуша Клужа-Напоки
Розтащування міста на мапі повіту Клуж
Основні дані
46°46′0″ пн. ш. 23°36′0″ сх. д.
Країна	Румунія
Регіон	Клуж
Адмінцентр	Cluj-Napocad
Столиця для	Клуж
Засновано	1213 (перший офіційний документ як Клуж)
Магдебурзьке право	1316
Площа	179.5 км²
Населення	324,6 тис. мешканців (2011)
· густота	1808 осіб/км²
Агломерація	411,379 тис. мешканців (2011)
Висота НРМ	356 м[1]
Міста-побратими	Печ (лютий 1990)[2][3][4], Беер-Шева (вересень 1991)[2][5], Каракас[2], Діжон (17 листопада 1965)[2][6][7], Макаті (25 квітня 1996)[2][8], Нант (листопад 1990)[2][9], Парма[2], Ротергем (жовтень 2006)[2][10], Сувон (17 червня 1999)[2][11], Чженчжоу (вересень 1994)[2][12], Рокфорд (вересень 2005)[2][13], Сан-Паулу (липень 2000)[2][14][15], Кельн (13 листопада 1976)[2][16][17], Іст-Лансінг (вересень 2005)[2][18], Корча (березень 2001)[2][19][20], Караганда (листопад 2017)[2][21], Ескішехір (січень 2020)[2][22], Брага (березень 2018)[2][23], Унгени (листопад 2016)[2][24], Нінбо (8 червня 2014)[2][25], Намюр (20 березня 2010)[2][26], Вітербо (2009)[2][27], Колумбія (червень 1991)[2][28], Загреб (червень 1976)[2][29], Провінція Парма (червень 2005)[30], Чакаоd (9 листопада 1999)[31]
Телефонний код	264 і 364
Часовий пояс	UTC+2 і UTC+3
Номери автомобілів	CJ-N
GeoNames	8334955, 11550487, 681290
OSM	r3277038 ·R
Поштові індекси	400001–400930[32]
Міська влада
mayor of Cluj-Napocad	Еміль Бок[33]
Вебсайт	primariaclujnapoca.ro
Мапа
Клуж-Напока Клуж-Напока (Румунія)
Клуж-Напока у Вікісховищі

Населення 324,6 тис. мешканців (2011). Друге за чисельністю населення місто країни.

Назва

У римську епоху тут був військовий табір Напока, якому згодом було надано статус міста і потім колонії. При переселенні народів місто не вціліло.

Походження назви Клуж має дві версії: німецька  — Klause, «гірський перевал», або clusa — «загата»; латинська  — Clus, «закритий», яка пояснюється пагорками навкруги міста. Назва Клуж (Castrum Clus) постала в 12 сторіччі для означення фортеці.

Угорці називають місто Коложвар (Kolozsvár). У 1974 році назву міста «Клуж» було змінено румунським комуністичним режимом на «Клуж-Напока».

Історія

Панорама центру міста

Заснований на місці дакійської, потім римської фортеці. Вперше згадується в 1213 році (перший офіційний документ як Клуж); місто з 1316. Залишки фортечних мурів з коморами, баштами та бастіонами (13-17 ст.); готична церква св. Михайла (14-15 ст.), псевдоготична північна башта (19 ст.), будинок Корвинів (15-16 ст.) і монастир францисканців (15-18 ст.); барокова церква єзуїтів (1718—24) і палац Банфі (1774—85, архітектор І. Е. Блауман). Будівлі університету (кінець 19 ст.) і театру (кінець 19 ст.) у дусі еклектики. З кінця 1950-х рр. споруджено впорядковані житлові райони (Драгаліна, Георгіени тощо), студентське містечко, критий плавальний басейн (1968), агрономічний інститут (1968), готель «Напока» (1969) та інше.

Економіка та транспорт

Великий промисловий і найважливіший культурний центр Трансильванії. Провідні галузі: машинобудування (виробництво устаткування для текстильної та харчової промисловості) і харчосмакова промисловість (м'ясна, олійництво, молочна, тютюнова та ін.). Заводи шкіряного взуття та абразивних матеріалів, підприємства швейної, трикотажної, меблевої, хімічної, фарфоро-фаянсової промисловості, виробництво будматеріалів.

В місті є міжнародний аеропорт.

Культура

Клузький університет, 6 вишів, філіал АН Румунії, театри, музеї (історичний, етнографічний, художній); Ботанічний сад.

Уродженці

• Агнеса Естергазі (1891—1956) — австрійська акторка німого кіно
• Александер Урія Боскович (1907—1964) — ізраїльський композитор
• Магда Франк (1914—2010) — аргентинська скульпторка.
• Флорін Пьєрсік (* 1936) — румунський актор
• Олімпіу Моруцан (* 1999) — румунський футболіст.