Ключковська Ярина Юріївна

Ярина Юріївна Ключковська (нар. 24 жовтня 1975(19751024), Львів) — українська фахівчиня з комунікацій, медіатренер, нині — викладачка Львівської бізнес-школи^[1]. Спеціалізується на стратегічних комунікаціях, комунікації змін, кризовій та державних комунікаціях.

Ключковська Ярина Юріївна
Народилася	24 жовтня 1975(1975-10-24) (49 років)  Львів, Українська РСР, СРСР
Країна	Україна
Діяльність	політична діячка
Alma mater	Національний університет «Києво-Могилянська академія» і Університет штату в Сан-Хосе
Заклад	Львівська бізнес-школа УКУ і Майкрософт Україна
Партія	Голос
Батько	Ключковський Юрій Богданович
Мати	Ключковська Ірина Михайлівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ключковська.

Кандидат у народні депутати від партії «Голос» на парламентських виборах 2019 року, № 32 у списку^[2].

Життєпис

Народилася 24 жовтня 1975 року у Львові в родині науковців. Мати Ірина Ключковська — очільниця Міжнародного інституту освіти, культури та зв'язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка». Батько — політик і юрист Юрій Ключковський.

Закінчила львівську середню школу № 37 з поглибленим вивченням французької мови. Була призером всеукраїнських олімпіад з української мови та літератури та дійсним членом Малої академії наук.

У Києво-Могилянській академії отримала ступінь бакалавра культури у 1996 році та ступінь магістра культурології у 1998 році^[3]. Спеціалізувалась на порівняльному літературознавстві — компаративістиці. Однією з перших в Україні отримала профільну освіту у сфері масових комунікацій, здобувши стипендію Edmund S. Muskie для навчання у США.

Почала свою професійну діяльність у 1995 році ще студенткою, з посади помічника в PR-агентстві Romyr & Associates, де «доросла» до директора з обслуговування клієнтів.

Протягом року працювала у Benjamin Group/BSMG Worldwide (зараз — Weber Shandwick), провідній PR-агенції у Кремнієвій Долині, США.

Більшу частину своєї кар'єри вона провела, очолюючи комунікаційні підрозділи великих міжнародних компаній, у тому числі, Metro Cash & Carry Ukraine, UMC (тепер — МТС Україна), Майкрософт Україна^[4], Group DF. Працювала незалежним консультантом з комунікацій, заснувала спільно з зарубіжними партнерами агенцію Nords PR Ukraine, а потім — агенцію Grou^[5] у рамках комунікаційного холдингу AGAMA.

У 2000 році здобула ступінь магістра наук в Університеті штату Каліфорнія в Сан-Хосе.

Після навчання у Сполучених Штатах повернулася в Україну, де працювала у сфері зв'язків з громадськістю та стратегічних комунікацій у низці міжнародних компаній та агентств. Вона також консультувала десятки керівників компаній та чиновників високого рангу з комунікацій.

Як незалежний консультант, співпрацювала з низкою громадських організацій та комерційних підприємств.

Після Революції гідності співпрацювала з міжнародними організаціями, які фінансували проведення реформ. Була позаштатним радником Міністра доходів і зборів Ігоря Білоуса^[6], Міністра економічного розвитку і торгівлі Айвараса Абромавичуса та Міністра фінансів Оксани Маркарової.

У 2011 році журнал Media Marketing Review назвав її одним із 10 найкращих PR-директорів України^[7].

Мешкає у Києві. Має сина Дмитра (нар. у 2001 році).

Освітня та громадська діяльність

Була одним із засновників UAPR (Української Асоціації зі зв´язків з громадськістю) та очолювала її правління у 2007—2008 роках.

У 2014 році Ярина долучилася до створення і запуску Українського кризового медіа-центру.

Є автором понад десятка навчальних програм з комунікацій для фахівців та керівників організацій. Викладала у проекті Growth in PR міжнародної студентської організації AIESEC^[8]. З 2001-го року Ключковська викладає комунікації  у провідних бізнес-школах України, і зараз є викладачем Львівської бізнес-школи та Школи управління Українського католицького університету.

Співавторка навчального кейсу про створення в Україні суспільного мовлення, який викладається на програмі Френсіса Фукуями Leadership Academy for Development у Стенфордському університеті^[9].

Входить до Наглядової ради Центру економічної стратегії^[10] та Опікунської ради Пласту^[11].