Клюшкіна Лариса Геннадіївна

Лариса Геннадіївна Клю́шкіна (нар. 26 червня 1963, Бар) — українська художниця і педагог; член Київської організації^[1] Національної спілки художників України з 2005 року^[2].

Клюшкіна Лариса Геннадіївна
Народження	26 червня 1963(1963-06-26) (62 роки)  Бар, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	пейзаж і натюрморт
Навчання	Українська академія мистецтв (1993)
Діяльність	художниця, викладачка
Працівник	Барський гуманітарно-педагогічний коледж
Член	Національна спілка художників України

Біографія

Народилася 26 червня 1963 року в місті Барі Вінницької області (нині Україна)^[2][1]. Закінчила факультет художньої кераміки та дизайну Єнакієвського художнього технікуму^[3]; у 1993 році^[2][1] — факультет мистецтвознавства^[3] Української академії мистецтв^[3][2][1].

Після здобуття фахової освіти викладала живопис у Барському педагогічному коледжі; з 1998 року на творчій роботі^[2]. Мешкає у Києві в будинку на вулиці Братства тарасівців, № 9^[3].

Творчість

Працює у галузі станкового живопису, у стилі неореалізму, неоекспресіонізму створює пейзажі та натюрморти^[2]. Серед робіт:

• «Французький сніданок» (2000);
• «Квіти на вітражі» (2000);
• «Весна» (2000);
• «Бузковий ранок» (2001);
• «Червоний чайник» (2003);
• «Вона» (2003);
• «Натюрморт з динею» (2003);
• «Натюрморт з волошками» (2003);
• «Ранок» (2003);
• «На балконі» (2003);
• «Вишневий натюрморт» (2003);
• «Прогулянка в старому місті» (2004);
• «Літнє кафе» (2004);
• «Оранжерея» (2004);
• «Віденський вальс» (2004);
• «Південь» (2004);
• «Синій натюрморт» (2005);
• «Вона» (2005);
• «Нічний причал» (2005);
• «Березень» (2006);
• «Rеlах» (2009);

серії

• «Балет» (2008—2009);
• «Уявлення про ідеальне» (2008—2010);
• «Супермаркет» (2010).

Бере участь у всеукраїнських мистецьких виставках з 1992 року. Персональні виставки відбулися у Барі у 2001 році, Києві у 2002—2010 роках, Берліні у 2003—2010 роках, Парижі у 2007—2010 роках, Цюриху у 2009 році^[2].

Роботи зберігаються у колекції Міністерства культури та інформаційної політики України^[3], у Київському музеї сучасного мистецтва^[2], у галереях та приватних колекціях України, Німеччини, Польщі, Ірландії, США, Мексики^[3].