Неоекспресіонізм

Неоекспресіоні́зм — напрямок у сучасному мистецтві, що виник у європейських країнах в кінці 1970-их років як реакція на концептуальне і мінімалістське мистецтво, як прояв постмодернізму. Неоекспресіоністи повернули в мистецтво образність,фігуративність, живу і емоційну манеру, нерідко сповнену нервової напруги, яскраві та насичені кольори. Продовжує основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення, напругу емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини. Незрідка ототожнюється з трансавангардом, Новою хвилею. ^[1]

Василь Рябченко. «Жінка-змія», 140 х 160 см, полотно, олія, 1988

Неоекспресіоністи

• Френк Ауербах
• Георг Базеліц
• Жан-Мішель Баскія
• Вудон Баклицький
• Олег Голосій
• Олена Голуб
• Йорг Іммендорф
• Ансельм Кіфер
• Маркус Люперц
• Лариса Піша
• Олександра Прахова
• Василь Рябченко
• Микола Трегуб
• Джуліан Шнабель

Див. також

• Портал «Мистецтво»

• Експресіонізм у кіно
• Експресіонізм у музиці
• Експресіонізм (головні представники)