Клігер Ігнац Нахманович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Клігер.

Ігнац Нахманович Клігер (16 травня 1916, Чернівці — початок 1990-х) — український радянський скульптор і художник; член Товариства чернівецьких художників з 1940 року, Челябінської організації Спілки художників РРФСР з 1944 року^[1], та Спілки радянських художників України у 1947—1972 роках.

Клігер Ігнац Нахманович
Народження	16 травня 1916(1916-05-16)  Чернівці, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Смерть	невідомо
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  Румунське королівство  СРСР  Німеччина
Жанр	пейзаж
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв (1939)
Діяльність	скульптор, художник
Член	Спілка радянських художників України (1972)

Біографія

Народився 16 травня 1916 року в місті Чернівцях (нині Україна). Протягом 1936—1939 років навчався у Паризькій вищій школі красних мистецтв, після чого повернувся до Чернівців.

Під час німецько-радянської війни мобілізований до Трудової армії і відправлений на Урал. Після звільненя у 1944 році до 1946 року працював у Челябінську, у міському відділі у справах будівництва та архітектури; певний час очолював скульптурну майстерню, в якій виконували замовлення офіційних установ^[2].

1946 року повернувся до Чернівців, працював у скульптурних майстернях Чернівецького художнього комбінату^[2]. Мешкав у будинку на вулиці Воровського, № 5, квартира № 3. 1972 року виїхав до Федеративної Республіки Німеччини. Помер на початку 1990-х років^[2].

Творчість

Працював у галузях монументальної, паркової та станкової скульптури (переважно у жанрі портрета), а також живопису (писав пейзажі) і графіки^[2]. Працюючи у Челябінську протягом 1944—1945 років створив композиції «Дівчина з книгою», «Спортсмен із м'ячем», цикл «Фізкультура», фонтан «Танцюючі дівчата» на площі Революції (демонтований у 1978 році); у 1946 році — декор фасаду (горельєфні композиції у вигляді картушів з виразними комічними й трагічними маскаронами, облямованими гірляндами з лаврового листя, квітів, овочів разом зі смолоскипами) та вісім барельєфних портретів композиторів у медальйонах в інтер'єрі Театру Челябінського тракторного заводу. Також створив графічні твори «Уральський пейзаж» (1944), «Автопортрет» (1944, вугілля), «Архітектор Т. Зільберг» (1945)^[2].

У Чернівцькому парку культури та відпочинку встановлені його роботи пам'ятники Ользі Кобилянській (1952, бетон тонований), Михайлу Калініну (1958, демонтований 1992 у році). Серед станкових робіт:

• портрет Ольги Кобилянської (1949);
• портрет доктора геолого-мінералогічних наук Сергія Ковалевського (1952);
• «Юний скульптор» (1954);
• портрет Героя Соціалістичної Праці, голови колгоспу «Більшовик» Василя Гнепи (1961);
• портрет Василя Стефаника (1964);
• груповий портрет К. Гегермана, П. Лимаревої-Зальотової, Д. Іскри (1967, гіпс тонований).

Брав участь у республіканських виставках з 1949 року.