Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кліщелі
місто Польщі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кліщелі[3][4] (пол. Kleszczele, біл. Кляшчэлі) — місто у східній Польщі, у Гайнівському повіті Підляського воєводства, біля кордону з Білоруссю. Центр гміни Кліщелі.
Remove ads
Історія
Узагальнити
Перспектива
Відповідно до виданого у 1523 році документу великого князя литовського Сигізмунда I відомо, що він наказав заснувати місто Кліщелі на землі Більського повіту віленському воєводі Миколі Радзивіллу[4]. Непорозуміння між воєводою і міщанами, проте, стали причиною обезлюднення нового міста, тому Сигізмунд наказав знову посприяти заснуванню міста, яке отримало хелмінське міське право[4]. У 1560-х роках здійснений поділ землі на волоки[4]. Кліщелі тоді мали 150 волок землі (включно з 4 волоками церковних земель)[4]. Як передмістя визначено села Добривода, Трубянка (сьогодні не існує), Нурець (сьогодні село Черемха), Косна і Бабичі (сьогодні село Кузава)[4]. Міщани займались насамперед хліборобством і ремеслом на потреби міста і довколишніх сіл[4].
Під час шведського «потопу» 1655—1656 років Кліщелі були зруйновані — під час люстрації в місті було виявлено лише 13 домів[4]. Після відбудови Кліщелі стали насамперед рільничим поселенням, хоча певна частина мешканців займалась ремісництвом, торгівлею хмелем, а у XVIII століття є згадки також про скляну гуту[4].
В місті мешкали та були поховані вояки УНР. Тут на православному цвинтарі знаходться могили Андрія Німого (1900–1972), хорунжого Армії УНР, після війни суспільно-культурного діяча; Олександра Щербаня (1898–1984), воїна УНР, театрального діяча, директора кінотеатру у Більську-Підляському; Василя Харченка (1900–1983) та Олекси Волошина (1896–1958)[5].
У 1950 році поселення втратило міські права[3][6]. З 1922 (1962?) року в місті діяв театральний колектив, який ставив п'єси українських авторів[4]. У 1966 році колектив здобув перше місце на загальнопольському огляді українських колективів у Перемишлі[3][4]. У 1956 році заснований кліщелівський гурток УСКТ[3][4], який організував також український хор[4]. У 1966 році почалося вивчення української мови у місцевій початковій школі[3][4]. Діяльність гуртка УСКТ (єдиного тоді на Північному Підляшші) зустрілася, однак, з ворожим ставленням адміністративного апарату, як і діючого за його підтримки Білоруського Суспільно-Культурного Товариства[3][4]. У 1968 році навчання українською мовою було скасоване, а діяльність самого гуртка призупинена на початку 1970-х років[3][4]. Його діяльність була відновлена у 1985 році[3][4].
У 1974 р. в тодішньому с. Кліщелі поховано українського громадського діяча Михайла Калиняка[5].
У 1993 році Кліщелям були повернуті міські права[3][4]. У 1993 році за ініціативи доктора Миколи Рощенка у православній церкві Кліщель була проведена одна з перших на Підляшші панахид за жертвами Голодомору[6]. Сьогодні Союз українців Підляшшя організовує в місті щорічні огляди ліричних та весільних пісень[3].
Remove ads
Демографія
Узагальнити
Перспектива
Перші точні статистичні дані про Кліщелі датуються кінцем XVIII століття, коли місто належало Пруссії[4]. У місті на той час було 279 домів при 20 вулицях та мешкало 1888 осіб, з них 58 — євреїв[4]. Промислові підприємства — 1 цегельня, 7 водяних млинів, 12 горілчаних броварів[4]. Мешкало 86 ремісників, за громадським порядком слідкував магістратський працівник і 6 поліціянтів[4]. Однак здебільшого жителі міста займалися рільництвом[4].
У 1878 році у місті нараховувалося 1750 осіб (807 православних, 518 католиків, 435 євреїв)[4]. Розподіл населення міста за мовою згідно з переписом 1897 року[7]:
У 1900 році населення становило 1980 осіб[4]. Кліщелі у той час майже не розвивалися — як демографічно, так і економічно[4]. Населення у 1931 році складало 2053 особи — 889 православних, 518 католиків і 645 євреїв[4].
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[8][9]:
Жителі мають українське походження[3].
Remove ads
Релігія
У XVI столітті згадується церква Святого Миколи і Святого Юрія в Кліщелях[3][4]. У 1544 році королева Бона заснувала у місті католицький костел[4].
При парафії Святого Миколи існувала церковна школа, яку закінчив славіст Михайло Бобровський[4]. Свій високий, як на той час, рівень школа ця завдячувала насамперед настоятелю Антону Сосноському (1774—1852), який, крім душпастирської роботи, займався також дослідженням історії свого міста та регіону[4]. У 1820 роках в кліщелівській школі діти (80 осіб), крім релігії й письма по-слов'янськи та по-польські, вивчали також основи арифметики і здобували практичні знання із сільського господарства[4]. Завдяки ініціативі отця Сосновського школи були організовані також й у навколішних скарбових селах — Дашах, Добриводі, Кузаві, Суховольцяхі, Черемсі, у яких навчалися всього 78 хлопців і 30 дівчат[4]. Вчителі були із селян і оплачували їх жителі згаданих сіл[4].
Сьогодні у Кліщелях діє лише одна православна парафія з мурованою церквою Успення Пресвятої Богородиці[4]. Збереглася дерев'яна дзвіниця Миколівської церкви, відремонтована і перероблена на каплицю[4].
Відомі люди
Народилися
- Микола Рощенко (нар. 27 жовтня 1942) — доктор, науковий працівник Університету імені Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, підляський український історик, філолог, громадський діяч[10][11].
Пов'язані з Кліщелями
- Андрій Німий (1900, с. Масівці — 1972) — козак Армії УНР, організатор Українського Суспільно-культурного товариства в Кліщелях у 1950-1970-х роках. Жив і був похований у селі.
- Михайло Калиняк д. екон. Наук, педагог і юрист, дослідник історії України, довголітній збирач підляського фольклору, активний дія української меншості у Польщі, член варшавського гуртка УСКТ, співробітник «Нашого слова». Помер 13 грудня 1974 р. За власним бажанням похований в Кліщелях.
Remove ads
Галерея
Православна церква Святого Юрія
Залізнична станція
Школа
Костел Святого Сигізмунда
Дзвіниця костелу Святого Сигізмунда
Пасіка перед Кліщелями
Примітки
Література
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads