Ковальчук Ганна Олександрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Ковальчук.

Ганна Олександрівна Ковальчу́к (22 квітня 1931, Новочеркаськ — 21 червня 2012, Миколаїв) — українська і російська радянська скульпторка і педагог; член Спілки радянських художників України. Мати художниці Марії Пахомової.

Ковальчук Ганна Олександрівна
Народилася	22 квітня 1931(1931-04-22)  Новочеркаськ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР
Померла	21 червня 2012(2012-06-21) (81 рік)  Миколаїв, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Одеське художнє училище (1952), Київський державний художній інститут (1956) і Ленінградське вище художньо-промислове училище імені Віри Мухіної (1959)
Вчителі	Кіпніс Мирон Рафаїлович, Лукін Яків Миколайовичd, Інгал Володимир Йосиповичd і Таурит Роберт Карловичd
Заклад	Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв і Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Членство	Спілка радянських художників України

Біографія

Народилася 22 квітня 1931 року в місті Новочеркаську (нині Ростовська область, Російська Федерація). Протягом 1947—1952 років навчалася в Одеському художньому училищі, була ученицею Людмили Кирієнко. Дипломна робота — скульптура «Зоя Космодем'янська» (керівник Мирон Кіпніс). У 1953—1956 роках продовжила здобувати мистецьку освіту у Київському художньому інституті та у 1956—1959 роках — у Ленінградському вищому художньо-промисловому училищі імені Віри Мухіної, де навчалася у Якова Лукіна, Володимира Інгала. Дипломна робота — рельєф «Наука» (керівник Роберт Таурит)^[1].

Протягом 1959—1976 років мешкала і працювала у Волгограді^[1]. У Миколаєві з 1976 року, обіймала посаду скульптора Художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. У 1994—1998 роках викладала у Миколаївській філія Київського національного університету культури і мистецтв та у 1998—2004 роках — у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна».

Мешкала у Миколаєві в будинку на вулиці Чайковського, № 32, квартира № 24^[2]. Померла у Миколаєві 21 червня 2012 року.

Творчість

Працювала в галузях станкової і монументальної скульптури, створювала станкові портрети, композиції, погруддя, рельєфи, пам'ятники, меморіальні дошки. Серед робіт:

станкові скульптури

• «Материнство» (1959);
• «Дівчина» (1959, гіпс тонований);
• «Працівниця кондитерської фабрики Г. Носкова» (1961, бетон);
• «Студентка» (1963);
• «Дочка» (1964, теракота);
• «Калмичка» (1966);
• «Дівчата з Ташкента» (1967, бетон);
• «Дівчинка-калмичка» (1973, теракота);
• «Слідчий М. Швець» (1977, гіпс);
• «Герой Кримської війни матрос Гнат Шевченко» (1987, гіпс тонований; Миколаївський музей суднобудування і флоту);
• «Голова дівчинки» (1979, гіпс);
• «Іра» (1980);
• «Перший секретар Миколаївського обласного комітету партії Володимир Васляєв» (1981—1982, гіпс);
• «Оголена» (1983).

монументальні роботи

• монументально-декоративна композиція «Космос» на житловому будинку на проспекті Леніна^[ru] у Волгограді (1974);
• декоративна стела «Лісова пісня» в Миколаївському українському театрі драми та музичної комедії (1989);

пам'ятники

• герою громадянської війни Василю Кіквідзе на хуторі Кіквідзе Волгоградської області (1968, алюміній, карбування);
• Михайлу Калініну в колгоспі імені Калініна Волгоградської області (1967);
• Тарасу Шевченку у Миколаєві у сквері імені Тараса Шевченка (1985, реставрація);

рельєфи

• «Слава героям праці» у будинку управління заводу «Барикади» у Волгограді (1965—1966);
• «Вершник», «Море» на фасаді магазину «Піонер» у Волгограді (1969);

погруддя

• Юрія Гагаріна у Волгограді (1970, алюміній, бетон);
• Володимира Маяковського у Волгограді (1975, алюміній, бетон);
• Миколи Пирогова біля Миколаївської лікарні швидкої допомоги (1985);
• Тараса Шевченка у колгоспі імені Чапаєва Миколаївської області (1988);

Меморіальна дошка Володимиру Далю.

Анотаційна дошка на вулиці Галини Петрової.

дошки у Миколаєві

• дві Володимиру Далю (анотаційна, 1980 і меморіальна, 1985 46°58′37.66″ пн. ш. 31°59′02.4″ сх. д.);
• анотаційна Герою Радянського Союзу Галині Петровій на вулиці Галини Петрової, № 1 (1986).

Брала участь виставках в РРФСР з 1960 року^[1]; в УРСР в обласних, республіканських і всесоюзних — з 1977 року.

Крім згаданого музею, окремі роботи зберігаються у Миколаївських художньому і краєзнавчому музеях.