Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії

Микола́ївський націона́льний академі́чний украї́нський теа́тр дра́ми та музи́чної коме́дії  — драматичний театр у місті Миколаєві, заснований у 1959 році. Розсташований на вулиці Панаса Саксаганського, № 59. Директор-художній керівник театру Микола Семенович Берсон, головний режисер — Олег Григорович Ігнатьєв.

Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії
46°57′44″ пн. ш. 31°59′27″ сх. д.
Країна	СРСР і  Україна
Місто	Миколаїв
Адреса	вул. Панаса Саксаганського, 59
Тип	драматичний театр
Статус	академічний
Статус спадщини	пам'ятка архітектури місцевого значення України
Відкрито	1959
Репертуар	музична драма і комедія, мюзикли і шоу-програми на українському, російському і світовому класичному і сучасному матеріалі
Керівництво	Берсон Микола Семенович
maut.com.ua
Ідентифікатори і посилання
	UA-48-101-0136
Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії у Вікісховищі

Історія

Передісторія

Восени 1925 року в будівлі клубу юних піонерів на вулиці Нікольській, № 50 (згодом Центральний дитячий клуб) у популярному тоді жанрі «живої газети» був створений драматичний гурток «Червона краватка», який очолив і став його режисером та завідувачем музичної частини В. Г. Кредін. При ньому було організовано два музичні дитячі колективи — шумовий оркестр і хор. Гурток виступав на багатьох сценах міста: у клубах кустарів, радянських працівників, залізничників, Будинку відпочинку, інтернаціональному клубі моряків, на заводі «Плуг і молот», у червоноармійців — своїх шефів тощо. За газетними звітами того часу, «Червона краватка» «обслуговувала щотижня до 3 000 осіб»^[1].

1 листопада 1927 року «Червона краватка» була перетворена на загальноміський Театр юного глядача при Миколаївській окружній політосвіті. Кураторами та педагогами театру стали народні артисти СРСР: Олександра Яблочкіна, актор МХАТу Микола Плотников, учениця та сподвижниця Леся Курбаса Софія Мануйлович, брати Роберт та Рафаїл Адельгейми^[2]. Прем'єрна вистава театру — «Подвиги Геркулеса» пройшла 26 січня 1928 року на сцені клубу піонерів (вулиця Карла Маркаса, № 25). П'єсу переробив і поставив В. Г. Кредін^[1]. На початку 1930-х років театр переїхав на вулицю Привозну, № 59, у пристосовану під театр будівлю колишньої синагоги^[3].

У театрі працювали актори і режисери Ганна Лисянська, Михайло Амітов (1927—1932), Ростислав Гаврилко (1934—1959), Алла Квасенко (1936—1945), Борис Оселедчик (1944—1959), Валентина Безпольотова (1947—1952).

У 1927 році в Миколаєві було створено також робітничо-селянський пересувний український театр. На прохання громадськості, театру було присвоєно ім'я Тараса Шевченка^[3]. У сезон 1945—1946 років в театрі здійснено виставу п'єси Василя Малакова і Д. Шкневського «Петербурзькі ночі», присвячену Тарасу Шевченку (режисер-постановник Данило Лазуренко, художник Микола Панчук)^[4].

1959—сучасність

У серпні 1959 року на базі Театру юного глядача і Українського обласного драматичного пересувного театру імені Тараса Шевченка створений Миколаївський обласний український музично-драматичний театр. У 1980 році театру присвоїли новий статус  — Миколаївський український театр драми та музичної комедії^[2].

1992 року у театрі створений дитячий театр-супутник «Академія пані Куліси». З 1999 року театр щорічно бере участь в Міжнародному театральному фестивалі «Мельпомена Таврії»^[5].

У вересні 2001 року, театру присвоєно статус академічного. У 2005 році театр відкрив малу сцену. Завдяки виставам, поставленим на ній,  — «GSP», «Орхідея, Амариліс і Троянда», «Виконавець бажань», «Бабье лето» — збільшилася кількість прихильників театру. Одним з напрямків Малої сцени є просвітницька діяльність (створено низку літературних композицій до ювілеїв видатних постатей країни та області). Головним аспектом роботи театру є популяризація національної історії та культури («Бандура — душа співає», «Вечорниці», Шевченківські дні).

За більш ніж 90 років театр побував з гастролями у 100 містах України та колишнього Радянського Союзу^[6]. Нині активно гастролює по області, працює в інших регіонах України. Проводить благодійну та шефську діяльність: для дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей з малозабезпечених сімей, а також малозабезпечених пенсіонерів, безкоштовно показує вистави.

В листопаді 2017 року театр відзначив своє 90-річчя бенефісом під назвою «90 перлин на оксамиті рампи»^[7][8]. Кожного сезону театр здійснює 10—12 прем'єр^[9].

Театр учасник багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів та фестивалів, в яких посідав почесні місця, серед них: Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», «Класика — сьогодні», «Херсонеські ігри», Всеукраїнський телефестиваль «Калинові острови», «Найкраща музична прем'єра» та багато інших.

31 травня 2021 року Указом Президента України № 218/2021 театру присвоєно статус національного^[10].

Репертуар

За роки свого існування театр поставив багато п'єс із класичної і сучасної національної драматургії, а також зарубіжних авторів, зокрема:

• «Барабанниця» Афанасія Салинського (1959);
• «Дівчина з табору» Якова Ялунера (1959);
• «Володимирська гірка» Дмитра Шевцова, Владлена Лукашова (1959);
• «Морський вузол» Володимира Крафта і Віктора Винникова (1960);
• «Леся» Маргарити Андрієвич (1960);
• «Катерина» Миколи Аркаса (1960);
• «Дальня дорога» Олексія Арбузова (1961);
• «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1961);
• «Наталка Полтавка» Івана Котляревського;
• «Сон князя Святослава», «Беркути» за Іваном Франком;
• «Оргія» Лесі Українки;
• «Доки сонце зійде…» Марка Кропивницького;
• «За двома зайцями», «Маруся Богуславка», «Циганка Аза», «Майська ніч» Михайла Старицького;
• «Земля» за Ольгою Кобилянською;
• «Лють» Євгена Яновського;
• «68» Ярослава Стельмаха;
• «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ'яненка;
• «Сторінка щоденника» Олександра Корнійчука;
• «Партизанська іскра» Бориса Арова й Маргарити Саєнко (Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського, 1980);
• «Революційний етюд» Михайла Шатрова;
• «Жіночий бунт» Євгена Птичкіна і Кирила Васильєва;
• «Серце не камінь» Олександра Островського;
• «Доктор філософії» Бранислава Нушича;
• «З коханням не жартують» Педро Кальдерона;
• «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова;
• «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського;
• «Чужий дім», «Кармалюк» Миколи Зарудного;
• «Диктатура» Івана Микитенка;
• «Республіка на колесах» Якова Мамонтова;
• «Весілля в Малинівці» Олексія Рябова;
• «Вій» за Миколою Гоголем;
• «Зойчина квартира» В'ячеслава Назарова;
• «Пенелопа» Олесандра Журбіна;
• «Два клени» Євгена Шварца;
• «Містерія — буф» Володимира Маяковського;
• «Сволота» Якова Гловацького;
• «Нелегалка» Анатолія Крима;
• «Франческа де Ріміні» Сергія Рахманінова;
• «Підступність і кохання» Фрідріха Шиллера;
• «Ромео і Джульєтта», «Багато галасу з нічого» Вільяма Шекспіра;
• «Свято ліхтарів» Ганса Пфейфера;
• «Чужа голова» Марселя Еме;
• «Езоп» (відзнака Міжнародного фестивалю «Боспорські агони»), «Дон Хуан» Гільєрме Фігейредо.

Колектив

Головна категорія: Персоналії:Миколаївський академічний український театр драми і музичної комедії

Керівництво

• Директор-художній керівник — Берсон Микола Семенович (з 1988 року)^[11].
• Головними режисерами працювали — Лазуренко Данило Семенович, Оселедчик Борис Львович, Карпенко Віталій Юрійович, Літко Анатолій Якович, Безлепко Володимир Леонтійович (з 1979 року^[12]), Ігнатьєв Олег Григорович (з 1983 року^[11]).
• Головний балетмейстер — Хижняк Олена Едуардівна (з грудня 2012 року)^[11].
• Головний хормейстер — Ладний Антон Сергійович^[11].
• Головний художник — Чухрій Тетяна Анатоліївна (з 2014 року)^[11].
• Завідувач літературно-драматургічною частиною — Головченко Богдан Вячеславович.

Народні артисти УРСР і України

• Борщов Дмитро Васильович — у театрі з 1959 по 1993 рік.
• Бурдик Василь Миколайович — у театрі з 1967 по 2008 рік.
• Гаврилко Ростислав Андрійович — у театрі з 1959 по 1984 рік.
• Кравченко Олександр Іванович — у театрі у 1971—1972 та у 1983—1997 роках.
• Оберенко Володимир Тихонович — у театрі у 1960-х роках.

Заслужені артисти УРСР і України

• Баранова Людмила Василівна — у театрі з 1975 року.
• Бубенко Ірина Миколаївна — у театрі з 1997 року.
• Гостищев Володимир Семенович — у театрі протягом 1975—1987 років.
• Дерік Андрій Олегович — у театрі з 1997 року.
• Жила Андрій Ігорович.
• Іванова Людмила Дмитрівна — у театрі протягом 1960—1962 років.
• Ігнатьєва Надія Дмитрівна — у театрі з 1970 року.
• Кузнецов Володимир Вікторович — у театрі з 1965 року.
• Кузнецова Ольга Іванівна — у театрі з 1965 року.
• Нікітасєнко Світлана Олександрівна — у театрі з 2006 року.
• Руденко Максим Олександрович — у театрі з 2001 року.
• Чверкалюк Сергій Володимирович.
• Чирва Павло Володимирович.
• Щесняк Олександр Петрович — у театрі з 1999 року.
• Магльованний Олександр Петрович — у театрі з 1996 року.

Провідні артисти

• Арнаут-Руденко Оксана — працює з 2001 року.
• Артеменко Яна — працює з 1996 року.
• Маруженко Віктор.
• Мамикін Олег.
• Тамарянський Микола.
• Лубенець Світлана — працює з 2003 року.
• Винник Тетяна.
• Полоз Феодора.

Молоде покоління

В період з 2012 року в театрі сформувався міцний творчий кістяк акторської молоді, який поряд з досвідченими колегами представлений у всьому репертуарі театру.

• Студзінська Олександра.
• Студзінський Євген.
• Полторак Кирило.
• Леонтьєва Інна.
• Гедз Дмитро.
• Рижкова Наталія.
• Чернега Інна.
• Засипко Ксенія.
• Юрченко Михайло.
• Балашов Олег.

Балет

• Бенер Любов.
• Бойко Катерина.
• Кулік Сергій.
• Батрак Дмитро.
• Ляхова Тетяна.
• Тарасенко Іван.
• Савета Євген.
• Савета Юлія.
• Лозан Марія.
• Шевченко Катерина.
• Кисиленко Віктор.
• Шарабріна Ксенія.
• Василевич Максим.
• Валяренко Дмитро.
• Яковлєв Ілля.
• Диренко Катерина.

Оркестр

Головний диригент — Віктор Урес.

• Посторонко Олександр  – диригент.
• Галкіна Каріне — скрипка (концертмейстер).
• Нікітін Олександр — контрабас (інспектор оркестру).
• Адігамов Олексій — фагот.
• Богма Олександр — труба.
• Богма Тетяна — скрипка.
• Голянич Петро — труба.
• Григоренко Оксана — альт.
• Дімітрішина Світлана — гобой.
• Івченко Ольга — віолончель.
• Мішанкіна Євгенія — скрипка.
• Онещук Інна — скрипка.
• Пальцев Валерій — ударні.
• Пасько Антон — скрипка.
• Скулімовський Генадій — альт.
• Стулов Олександр — кларнет.
• Росінець Юлія — фортепіано.
• Чередніченко Анатолій — валторна.
• Шалатинський Володимир — тромбон.
• Шиян Валерій — кларнет.
• Мельник Каміла — флейта.