Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ковельська залізниця

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ковельська залізниця
Remove ads

Ко́вельська залізни́ця — історична залізниця, що діяла в українських губерніях імперії, Польщі, згодом в УРСР аж до 1953 року, коли була реорганізована.

Коротка інформація Тип, Статус ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Будівництво дороги було розпочато у 1870-х роках. 1873 року збудована лінія Здолбунів Рівне Ковель Брест Білосток, а 1874 — лінія Здолбунів Радивилів Красне. У 1877 році завершене будівництво лінії Варшава Люблін Ковель, у 1885 збудована лінія Лунинець Сарни Рівне (з'єднала з залізницями Лунинець Вільно і Лунинець Пінськ).

Наприкінці XIX століття розпочинається складний процес одержавлення залізниці. Граф Вітте Сергій Юлійович з успіхом проводить цю операцію 1 січня 1895 року магістралі стали власністю держави. Південно-Західні залізниці розробляють новий проєкт траси Київ Сарни Ковель через Волинське Полісся. 9 квітня 1899 року кабмін імперії ухвалив рішення про будівництво, і фінансує проєкт залізниці. Вже в листопаді від Києва, Ковеля, Сарн і Грибина (у міжріччі Горині) проведено вирубку лісу та розпочато будівництво. Хоча на шпали використовувався місцевий ліс, вартість дороги була досить дорогою — по 62975 рублів за версту. Для порівняння 1 км ділянки Ківерці Луцьк коштував всього 13000 рублів.

10 березня 1902 року, незважаючи на труднощі будівництва, рух поїздів з Ковеля до Києва був відкритий. Лінія Остки Сарни Ковель перетнула лінію Рівне — Лунинець на станції Сарни.

У 19261928 роках лінія Ківерці Луцьк подовжена до Стоянова.

1953 року Міністерство шляхів сполучення провело укрупнення залізниць. Ковельська залізниця, що складалася з Ковельського, Сарненського та Здолбунівського відділків, увійшла до складу Львівської залізниці згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 14 травня 1953 року № 1263, та наказом Міністерства шляхів сполучення СРСР від 15 травня 1953 року No 80/Ц[1].

Remove ads

Керівники

Галерея

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads