Ковель (станція)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ковель (значення).

Ко́вель (Ковель-Пасажирський) — позакласна вузлова дільнична залізнична станція Рівненської дирекції Львівської залізниці. Розташована в однойменному місті Волинської області.

Станція Ковель Сарни — Ковель Здолбунів — Ковель Ковель — Заболоття Ковель — Ягодин Сапіжанка — Ковель Львівська залізниця Рівненська дирекція м. Ковель
Будівля вокзалу з перону Краєвид з Привокзальної площі
51°13′18.2″ пн. ш. 24°42′42.2″ сх. д.
Дата відкриття	25 травня
Рік відкриття	1873 (152 роки)
Тип	позакласна, вузлова, дільнична
Колій	16
Платформ	3
Тип платформ(и)	бічна та острівні
Форма платформи	прямі
Архітектори вокзалу	Олександр Вербицький
Вулиця	Привокзальна, 1
Пересадка на	Автостанція «Ковель»
Відстань до Києва, км	554
Відстань до Луцька, км	84
Відстань до Львова, км	200
Відстань до Чернівців, км	527
Код станції	354003 ?
Код «Експрес-3»	2218020 ?
Послуги
Супутні послуги
Ковель
Ковель на Вікісховищі

п о р Дільниця Сарни — Ковель

Легенда  Берестя-Центральний  Камінь-Каширський  Володимир — р. Турія  Холм 452,7 Ковель вул. Сагайдачного вул. Незалежності  Ківерці М19 447,8 448 км р. Широка 443,4 Білин-Волинський 441,4 442 км 436,6 Стебле 433,2 Уховецьк 429,2 Грив'ятки 425,8 Луківка 419,8 Повурськ 415,4 Заячівка р. Стохід 413,8 Рись 409,2 Майдан 405,4 Троянівка 396,6 397 км Р14 391,5 Маневичі 378,8 Польська Гора 373,4 Ведмежка 370 Чарторийськ р. Стир Волинська область Рівненська область 367,6 Вараш 361,6 362 км 357,5 Рафалівка Т 1808 350,1 Жолудськ 346,2 Желуцьк  Зарічне 335,1 Антонівка Т 1817 р. Горинь 328,5 329 км 323,5 Тутовичі 321,6 Чемерне 316,9 Орлівка  Рівне 315,1 Мала Язвинка Н25 310,4 Сарни  Лунинець  Коростень

п о р Дільниця Здолбунів — Ковель

Легенда  Берестя-Центральний  Камінь-Каширський  Володимир — р. Турія  Холм 150,6 367,2 Ковель вул. Сагайдачного вул. Незалежності  Сарни 365,2 Білий Налив М07 363,2 Колодяжне 356,8 Любитів Т 0311 351,7 352 км 348,2 Погіньки 345,4 Вівчицьк 16 Радошин 341,3 Голоби М19 М19 334,1 Стохід 329 Трилісці р. Стохід 326 Переспа М10 322,6 Бірок Т 0309 314,5 Рожище Т 1802 р. Стир 312 Валер'янівка 305 305 км Р14  Сапіжанка 297 Ківерці Т 0309 292,5 Веснянка 288,9 Звірів Н22 285,3 Арматнів 282,8 Пальче Н22 276,1 Олика 270 271 км 265,8 Цумань Волинська область Рівненська область р. Стубла 259,5 Новостав Т 1817 257 Ветеранів 255,1 Клевань 251 Оржів 247 Грабів 244,5 245 км Т 1832 242,6 Городок 239,9 Обарів 236,5 Великий Олексин Рівненський район Рівне вул. Млинівська  Сарни 232,5 Рівне вул. Соборна 231 Дворецька вул. Бандери Рівне Рівненський район 229 Басів Кут М06 224,3 Квасилів Т 1801 220,4 Здолбунів  Красне  Шепетівка

п о р Дільниця Ковель — Берестя

Легенда  промзона – Жабинка  491,5 Берестя-Центральний 488,8 Берестя-Поліський р. Мухавець 484,4 Берестя-Південний  Бернади 481,7 Березовий Гай 479,4 Мухавець 476,3 Кам'яна 473,9 Жемчужина 472,6 Дубок 468,7 Борова 466,8 Закрутин 460,3 Роматове 456,7 Пожежин 445,8 Малорита 439,3 Мельники 433,9 Хотислав 431,8 Білоруська залізниця Львівська залізниця 424 Заболоття 416,8 Краска 413,7 Лютка 410,2 Кримне 405,9 Чевель 399,3 Вижва Т 0309 р. Вижівка 395,6 Борзова 388,3 Мизове 385,5 Журавлини 382,6 Гредьки 377,4 Мощена  Камінь-Каширський 369,2 Вербка вул. Брестська  Холм — р. Турія  Володимир 367,2 Ковель вул. Сагайдачного вул. Незалежності  Ківерці – Сарни

п о р Ковель — Камінь-Каширський
Легенда 51 Камінь-Каширський Т 0311 р. Цир 47,2 Нуйно-Нове 41,8 Нуйно-Старе Т 0311 31,6 Сосично Т 0311 27 Запруддя 23,6 Несухоїже р. Турія 21 Лапні 16,2 Доротище Т 0311 11,5 Гущин Т 0311 3 Дубова Ковельський район Ковель М19  Берестя-Центральне 2 Вербка вул. Брестська  Холм — р. Турія  Володимир 0 Ковель вул. Сагайдачного вул. Незалежності  Ківерці – Сарни

п о р Дільниця Ковель — Холм

Легенда  Сарни  Ківерці вул. Незалежності вул. Сагайдачного 452,7 Ковель  Камінь-Каширський  Хотислав — р. Турія вул. Брестська  Шептицький 459,6 Черкаси-Волинські 464,3 Магари 466,6 Круги 467,2 Кошари 469 Депо 470 Нові Кошари 473,8 Паридуби 478,2 Мацеїв Т 0309 482,5 Високий Хутір 486 Руда р. Вижівка 488,2 Підгородне I 492,2 Підгородне II 496,2 Скіби 501,3 Любомль Т 0302 М07E373 511,7 Ягодин 519 р. Буг Львівська залізниця PKP 521 Дорогуськ 527 Вулька-Окопська 533 Березно 85,75 Холм-Цементовня 540,1 Холм-Східний  Берестя 542,1 Холм  Люблін

п о р Дільниця Ковель — Холм (1435 мм)

Легенда Реалбаза хлібопродуктів Вантажна станція Локомотивне депо вул. Володимира Івасюка М19E85 вул. О. Тимошенко вул. Петра Сагайдачного 452,7/0 332,47 Ковель  міст 1520 мм – Берестя, тунель 1435 мм р. Турія вул. Брестська 459,6/6,9 325,57 Черкаси-Волинські 464,3 Магари 466,6 Круги 467,2 Кошари 469 Депо 470/17,3 315,17 Нові Кошари бетонна дорога від М07E373 до рампи 473,8 Паридуби бетонна дорога від М07E373 до рампи 478,2/25,5 306,97 Мацеїв Т 0309 482,5 Високий Хутір 486 Руда р. Вижівка бетонна дорога від М07E373 до рампи 488,2/35,5 296,97 Підгородне I 492,2 Підгородне II колишня рампа в лісі 496,2/43,5 288,97 Скіби 501,3/48,6 283,87 Любомль Т 0302 вул. 1 Травня до рампи М07E373 511,7/59 273,47 Ягодин Вантажна станція 518/65 267,47 р. Буг Львівська залізниця PKP 816 вул. 1-ї Армії ВП 520,22/67,22 265,25 Дорогуськ Даніель (вантажний термінал) 525,94/72,94 259,52 Вулька-Окопська Тезет (вантажний термінал) 532,18/79,18 253,29 Березно 537,92/84,92 247,54 Холм-Цементовня 539,26/86,26 246,20 Холм-Східний, Рудник крейди  Влодава 541,3/88,3 244,16 Холм Вантажна станція, локомотивне депо  Варшава-Східна

п о р Дільниця Сапіжанка — Ковель

Легенда  Сарни – Ківерці  вул. Сагайдачного 150,6 Ковель  Камінь-Каширський  Хотислав — р. Турія вул. Брестська  Холм 144,7 Фасти М07 140,2 Люблинець-Волинський 134,7 Ружин Р15 р. Турія Т 0309 127,5 Турійськ 121,9 Обенижі 117,5 Туропин р. Турія 107,6 Овадне  Грубешів 97,6 Володимир р. Луга Т 0302 85,1 Бубнів 79,1 Яневичі Т 0305 72,4 Іваничі Центральна Волинська область Львівська область 66,6 Ромош р. Західний Буг 58,8 Ульвівок 53,7 Трудолюбівка 47,9 Сокаль 44,6 Завишень 39,7 Шептицький Р15  Рава-Руська р. Солокія Р15 34,2 Гірняк р. Рата 26,3 Соснівка 21 Стриханка 13,6 Добротвір 4 Батятичі Н17  Луцьк 0 39,5 Сапіжанка  Підзамче

Звідси відгалужуються залізничні колії до (за годинниковою стрілкою, зі сходу на захід):

• Каменя-Каширського
• Сарн, далі до Коростеня
• Ківерців, далі до Здолбунова
• Володимира, далі до Львова, Ізова
• Холма, далі до Любліна
• Берестя, далі до Білостока.

Історія

Перша залізниця, що з'явилася на карті Волині, — Києво-Берестейська, яка була однією з перших залізниць Російської імперії побудована у 1870—1873 роках за кошти Товариства Києво-Берестейської залізниці. 1870 року Товариство придбало східну частину Києво-Балтської залізниці. Через вкладення коштів у цей проєкт трохи сповільнилося будівництво залізниці Київ — Берестя, проте вже 1 березня 1873 року був відкритий рух поїздів від Бердичева до Кривина, а 25 травня 1873 року — до Берестя та далі до Білостока й Граєво. Під час будівництва цієї лінії Товариство зазнало великих витрат, але уряд частково їх компенсував. Відтоді сільськогосподарські вантажі з Центральної і Південної України, ліс з українського та білоруського Полісся, сіль, будівельні матеріали через Волинь та Берестя везли до Прусії, в порти Кенігсберга,Піллау та Данцига. На території сучасної Волинської області ця лінія, минаючи Луцьк, пролягає через Цумань, Олику, Ківерці, Рожище, Переспу, Голоби, Ковель, Вижву, Кримне, Заболоття і є основною залізничною віссю області^[1].

Станція Ковель побудована 1873 року коштом Києво-Берестейської залізниці. Її будівництво у російській імперії інтенсифікувалося після скасування кріпосного права, коли уряд вирішив впровадити будівництво залізниць не за рахунок казни, а силами акціонерних об'єднань. Саме їм був гарантований прибуток у 5,5 % на витрачений капітал — незалежно від рентабельності. Навіть державні залізниці і ті були продані акціонерним товариствам.

25 травня 1873 року розпочався регулярний рух поїздів через станцію Ковель. Одразу після запуску Києво–Берестейської залізниці в Ковелі починають діяти паровозне та вагонне депо, що зумовило економічний розвиток міста і збільшення кількості жителів. Кількість жителів міста з прокладанням залізниці зросла з 3646 осіб у 1863 році до 15116 осіб у 1893 році.

17 серпня 1877 року увійшла в експлуатацію Привіслянська залізниця, яка сполучила Ковель з прикордонним містом Млавою, біля Прусії, через Люблін та Варшаву.

За два десятиліття населення Ковеля збільшилося вп'ятеро. Потік пасажирів і товарів зростав, усе гострішою ставала потреба у новому вокзалі. За проєктування взявся майбутній автор київського вокзалу Олександр Вербицький, який здобув практичний досвід будівництва під час спорудження Київського оперного театру.

У 1902 році офіційно введена в експлуатацію Києво-Ковельська залізниця. Наразі найбільші станції цієї залізниці — Чорторийськ, Маневичі, Повурськ.

У 1907 році споруджено новий залізничний вокзал за проєктом відомого архітектора Олександра Вербицького. Будівля розташовувалася на висоті другого поверху, мала зали для пасажирів 1-го, 2-го і 3-го класів. Станцію Ковель вважалася однією з шести найкращих у царській Росії. Для вокзалу характерні риси модерну — популярного стилю будівництва тих часів. Цей вокзал пережив Першу світову війну, міжвоєнний час. Не витримала будівля вокзалу перипетій Другої світової війни^[2].

1908 року на мапі Волині виникла нова гілка: Ковель — Володимир-Волинський, що пролягла через Турійськ та Іваничі.

1939 року, коли Волинь увійшла до складу СРСР, була сформована Ковельська залізниця. Одразу ж почалася підготовка до обслуговування військових цілей. Стратегічним став відрізок колії Сарни — Ковель, за який тривали запеклі бої. У результаті залізниця зазнала нищівних ударів. Особливо постраждала станція Ковель, бомби понищили залізничне полотно, побили вагони та паровози.

Вранці 4 червня 1944 року за Ковелем відбувся єдиний лобовий бій бронепоїздів Другої світової війни, в якому брали участь легендарний «Ілля Муромець» та німецький «Адольф Гітлер». Дуель вийшла стрімкою, противники, виявивши один одного, майже одночасно дали залп, але якщо артилеристи «Іллі Муромця» накрили ворога з першого пострілу, то снаряди ворога лягли повз ціль. «Катюші» «Іллі Муромця» завершили розгром ворожого бронепоїзда, а після захоплення міста, переможці виявили останки спотвореної машини ворога.

Вокзал станції Ковель

Подарунок фронту від муромських жителів — бронепоїзд «Ілля Муромець» почав війну із загарбниками на початку 1942 року на Брянському фронті. Він був озброєний важкими гарматами, скорострільними зенітними гарматами, кулеметами і реактивними мінометами «Катюша» (вперше в історії бронепоїздів) і за одну хвилину вражав площу 400х400 метрів гарматним вогнем.

У квітні 1942 року бронепоїзд «Ілля Муромець» прийняв перший бій біля станції Виползово. А трохи пізніше брав участь у нальоті на захоплений фашистами Мценськ з наказом паралізувати роботу станції, де в цей момент йшло інтенсивне розвантаження ешелонів. Після виконання завдань у німецькому тилу бронепоїзд повернувся без втрат.

Гітлерівська авіація вистежувала бронепоїзд в дорозі і на станціях. 12 травня 1942 року змогла пошкодити штабний вагон, в якому загинули командир 31-го дивізіону бронепоїздів майор Грушелевський Я. С., начальник штабу дивізіону старший лейтенант Писемський С. В., кореспондент газети «Гудок» Букаєв О. С.

Велику війну «залізничний бог» закінчив у Франкфурті-на-Одері, зробивши понад 160 вогневих нальотів, під час яких знищив 14 гармат і мінометних батарей, 36 вогневих точок противника, 875 солдатів і офіцерів, збив 7 літаків і розгромив незліченну безліч ворожих ешелонів і товарних поїздів. Після війни за бойові заслуги 31-й окремий особливий Горьківський дивізіон бронепоїздів, до якого входив бронепоїзд «Ілля Муромець», був нагороджений орденом Олександра Невського. У 1971 році бронепоїзд «Ілля Муромець» знайшов вічну стоянку у своєму рідному Муромі.

У 1943 року вокзал станції Ковель був зруйнований. Нову будівлю, яка й існує досі, відновлена вже 1951 року.

Післявоєнне відродження залізниці було тяжким, але швидким — у 1950 році на Ковельській залізниці вже курсувало 33,5 пар поїздів, із яких прямого сполучення — 5,5 пар, місцевого — 2 пари, приміського — 26 пар. Для порівняння: на початку 1950-х років у Волинській області існувало лише 6 регулярних автобусних маршрутів: Луцьк — Володимир, Луцьк — Берестечко, Луцьк — Ратне, Луцьк — Ківерці, Луцьк — Київ і Луцьк — Львів.

1953 року Ковельська залізниця увійшла до складу Львівської залізниці.

У 1961 році між Львовом і Ковелем був запущений перший і єдиний на той час в Україні пасажирський поїзд з двоповерховими вагонами, що були розроблені спеціально для СРСР у 1959 році та виготовлялися у Німецькій Демократичній Республіці на вагонобудівному заводі «Аммендорф» в Герліці. Ці вагони були передані тодішньому Радянському Союзу в якості репарації та компенсації за нанесену державі руйнування під час війни. Двоповерховий поїзд на маршруті Ковель — Львів курсував протягом 15 років. З часом, через технічний знос та зміни в потребах пасажирських перевезень, він був знятий з експлуатації^[3].

1972 року з Ковельського залізничного вокзалу вперше вирушив за межі державного кордону поїзд сполученням Ковель — Москва. Ця подія стала початком розбудови Ковельського залізничного вузла^[4].

• 
  Привокзальна площа
• 
  Залізничний вокзал
• 
  Фрагмент будівлі вокзалу
• 
  Герб Ковеля на шпилі вокзалу

2013 року відзначена історична подія, саме 140 років тому на станцію Ковель прибув перший поїзд. До пам'ятної дати у Ковелі відреставрували і своєрідний символ міста — легендарний паровоз Су-253-25 на Привокзальній площі^[5].

19 лютого 2023 року, близько 02:00, на станції Ковель зійшов з колії тепловоз М62м-1225-2, що прямував з поїздом № 67 сполученням Київ — Варшава у бік Польщі, пройшовши залізничний міст через річку Турію та приблизно через 200 м після мосту зійшов з колії. Локомотив завалився під кутом 45°. Перший вагон також нахилився, але його утримала електрична опора^[6]. За висновками «Укртрансбезпеки» причиною аварії стало — наїзд правим колесом першої колісної пари на перешкоду (сторонній металевий предмет) під час проходження стрілочного переводу, викочування гребня правого колеса першої колісної пари на головку рейки колійного вплетіння № 2 з наступним скочуванням лівого колеса у середину колії станції Ковель.

Інфраструктурний проєкт

«Укрзалізниця» планує залучити до реконструкції споруд залізниці з електрифікацією ділянки Ковель — Ізов — Державний кордон (з Польщею) разом із регіональною філією «Львівська залізниця» та ТОВ ПКП «Металургійна ширококолійна лінія» (LHS). На цю ділянку, яка зараз експлуатується на тепловозній тязі, припадає 90 % залізничних перевезень між Україною та Польщею. Завдяки електрифікації потік вантажів на цьому напрямку стане більш інтенсивним та зменшаться експлуатаційні витрати і спроститься технологія організації руху вантажних потягів.

7 квітня 2017 року підписаний меморандум про взаєморозуміння про втілення даного проекту^[7].

Пасажирське сполучення

Пасажирське сполучення Волині з областями Україною та світом донедавна постійно покращувалося. Декілька десятиліть з Волині вирушають фірмові пасажирські поїзди:

• «Світязь» сполученням Ковель — Київ;
• «Голубі озера» сполученням Ковель — Одеса;
• «Лісова пісня» сполученням Ковель — Запоріжжя (до 2014 року — до станції Сімферополь, до лютого 2022 року — до станції Новоолексіївка);
• «Волинь» сполученням Ковель — Москва (з 2014 року — вагони безпересадкового сполучення у складі поїзда № 74/73 Львів — Москва, з 20 травня 2019 року — скасовані).

У складі поїзда Ковель — Київ деякий час курсував вагон безпересадкового сполучення Ковель — Кисловодськ. У 1990-х роках курсували поїзд Ковель — Черкаси, до середині 2000-х років поїзд сполученням Ковель — Суми. Згодом швидкість поїздів почала знижуватися, а деякі рейси скасовувалися через фінансоване зубожіння.

Сьогодення

Станція є кінцевою майже для усіх пасажирських поїздів, за винятком лише пасажирського поїзда № 142/141 сполученням Львів — Бахмут. Поїзд міжнародного сполучення Здолбунів — Холм тимчасово скасований з березня 2020 року через карантинні обмеження щодо нерозповсюдження захворюваності спричиненою COVID-19.

Пасажирські поїзди далекого сполучення від станції Ковель курсують до Києва, Львова, Луцька, Рівного, Здолбунова, Варшави-Західної, Холма (Польща), Коростеня, Козятина, Бердичева, Вінниці, Одеси, Дніпра, Запоріжжя, Харкова тощо^[8].

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Ковель
№	Назва	Маршрут сполучення	Формування залізниці	Примітка
19/20		Київ — Холм	Південно-Західна залізниця
23/24		Київ — Холм	Південно-Західна залізниця
67/68	«Київ-Експрес»	Київ — Варшава-Західна	Південно-Західна залізниця
78/77	«Голубі озера»	Ковель — Одеса	Львівська залізниця	До 8 грудня 2018 року курсував під № 84/83, до 12 грудня 2021 року курсував під № 57/58
88/87	«Лісова пісня»	Ковель — Запоріжжя	Львівська залізниця	До 26 грудня 2014 року курсував до станції Сімферополь. До 25 лютого 2022 року курсував до станції Новоолексіївка.
93/94		Харків — Холм	Південна залізниця
98/97	«Світязь»	Ковель — Київ	Львівська залізниця
114/113		Львів — Харків	Львівська область	Призначений з 1 лютого 2023 року.
119/120		Дніпро — Холм	Придніпровська залізниця
198/197		Ковель — Київ	Львівська залізниця	За вказівкою, курсує складом поїзда № 97/98
202/201		Ковель — Київ	Львівська залізниця	За вказівкою
233/234		Ковель — Рахів	Львівська залізниця	Призначений з 15 грудня 2024 року, через день[9]
367/368		Ковель — Ужгород	Львівська залізниця	Щоденно. Призначений з 18 листопада 2022 року, раніше курсував під № 265/266[10]
Скасовані поїзди
78/77	«Волинь»	Ковель — Москва	Львівська залізниця	Скасований з 19 травня 2019 року
128/127		Ковель — Харків	Львівська залізниця	Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
132/131		Львів — Дніпро	Львівська залізниця	Скасований у 2024 році.
142/141	«Галичина»	Львів — Бахмут	Львівська залізниця	Скасований
188/187		Ковель — Миколаїв	Львівська залізниця	За вказівкою
268/267		Ковель — Київ	Львівська залізниця	Щоденно з 8 грудня 2019 року, тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
291/294		Одеса — Ковель	Львівська залізниця	За вказівкою, складом поїзда № 97/98
667/668		Ковель — Чернівці	Львівська залізниця	Тимчасово скасовано через пандемію COVID-19
702/701	Регіональний поїзд	Ковель — Чернівці	Львівська залізниця	Курсував у 2017 році, нині скорочений до Львова
704/703	Регіональний поїзд	Ковель — Львів	Львівська залізниця	Скасований
751/752		Здолбунів — Холм	Львівська залізниця	З 24 серпня 2017 року маршрут подовжено до станції Здолбунів, з 9 червня 2019 року маршрут руху скорочений до станції Дорогуськ. З 18 червня 2019 року скасований
753/754		Ковель — Холм	Львівська залізниця	Скасований з 25 березня2018 року
768/767	«Столичний експрес»	Ковель — Київ	Південно-Західна залізниця	Скорочений до Луцька, згодом — скасований
792/791	«Інтерсіті»	Ковель — Тернопіль	Львівська залізниця	Курсував з 6 березня 2015 по 9 грудня 2017 року

Приміське сполучення:

Приміські поїзди
№	Маршрут сполучення	Примітки
6081/6082	Ковель — Вижва	З 9 грудня 2019 року прямує до Вижви, а далі до Хотислава рейсом № 6309/6316, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття. Тимчасово скасований через пандемію COVID-19
6301/6304 6305/6308	Ковель — Ізов	Тимчасово скасований через пандемію COVID-19
6303/6306 6307/6302	Ковель — Шептицький	Тимчасово скасований через пандемію COVID-19
6301/6302 6305/6306	Ковель — Ізов — Шептицький
6310/6315	Ковель — Хотислав	Іноді скорочувався маршрут руху до станції Заболоття, а з 15 березня 2020 року лише до Заболоття. Тимчасово скасовувався через пандемію COVID-19. З 12 грудня 2021 року відновлювалося курсування приміського поїзда № 6315/6310 до станції Хотислав. Наразі скасований.
6311/6312 6313/6314	Ковель — Заболоття	Скасований.
6319/6320 6393/6394 967/968	Ковель — Сарни	Поїзд № 6319/6320 курсував лише до станції Маневичі в період з 1 червня до 19 липня 2020 року. Тимчасово скасований через пандемію COVID-19.
6319/6322	Ковель — Сарни
961/962	Ковель — Камінь-Каширський	Скасований з 10 квітня 2018 року
963/964	Ковель — Маневичі	До 7 грудня 2019 року прямував до станції Сарни, з 1 січня по 1 лютого 2020 року до станції Рафалівка

З актуальним розкладом руху пасажирських поїздів є можливість подивитися у розділі «Оn-line резервування та придбання квитків» на офіційному вебсайті «Укрзалізниця»^[11].

З 6 березня 2015 року завдяки регіональному поїзду Ковель — Тернопіль відбувалося пряме сполучення з Дубном, Радивиловом, Бродами, Красним, Злочівом, Тернополем^[12]. З грудня 2017 року поїзд скасований через те, що більшість пасажирів користуваливалися автобусними маршрутами.

З 12 червня 2017 року призначався щоденний міжнародний поїзд сполученням Ковель — Холм із нагоди введення безвізового режиму з ЄС^[13][14][15] складом двохвагонного рейкового автобуса PESA 630М 2-го класу на 187 місць. Продаж квитків проводиться у міжнародних залізничних касах^[16][17]. Вартість проїзду у сполученні Ковель — Холм становила на той час близько 200 гривень, залежно від курсу валюти на день придбання квитка. Графік руху поїзда № 751/752 Ковель — Холм узгоджений для пересадки пасажирів, які подорожують поїздом № 58/57 Одеса — Ковель в обидві сторони^[18]. З 25 березня 2018 року призначався поїзд № 753/754 Здолбунів — Холм (наразі скасований).

• 
  Перон вокзалу
• 
  Вигляд від перону
• 
  Поїзди на станції Ковель
• 
  Зал чекання вокзалу

З 12 жовтня 2017 року призначався нічний швидкий поїзд № 127/128 сполученням Ковель — Харків^[19].

З 29 січня 2022 року змінено розклад руху приміського поїзда № 6374 Ковель — Ягодин — Ковель, з метою узгодженої та зручної пересадки пасажирів по станції Ковель на приміський поїзд сполученням Ковель — Ізов^[20].

Див. також

• Ковельська залізниця
• Залізниця Ковель — Холм (1520/1435)