Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Коефіцієнт розсіювання (оптика)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Коефіцієнт розсіювання — безрозмірна фізична величина, що характеризує здатність тіла розсіювати падаюче на нього випромінювання. Для літерного позначення використовується грецька [1].
Кількісно коефіцієнт розсіювання дорівнює відношенню потоку випромінювання , розсіяне тілом, до потоку , що впав на тіло [1]:
Сума коефіцієнта розсіювання і коефіцієнтів поглинання, пропускання та відбиття дорівнює одиниці. Це твердження є наслідком виконання закону збереження енергії.
У загальному випадку, при поширенні паралельного пучка випромінювання в середовищі, де одночасно відбувається розсіювання і поглинання випромінювання, коефіцієнт розсіювання пов'язаний з натуральними показниками розсіювання і поглинання співвідношенням:
де - відстань, яку проходить випромінюванням в середовищі.
У літературі іноді під терміном «коефіцієнт розсіювання» розуміють показник розсіювання[2].
Remove ads
Приклади значень σ {\displaystyle \sigma }
Наведену вище формулу для можна перетворити до вигляду:
де і - десяткові показники розсіювання і ослаблення відповідно. У такому вигляді формула дозволяє, використовуючи наявні в нормативній та довідковій літературі дані, розраховувати коефіцієнти розсіювання шарів оптичних матеріалів довільної товщини.
В таблиці для прикладу наведені розраховані таким чином значення коефіцієнтів розсіювання світла (λ = 550 нм) для декількох марок оптичного скла основних типів. Товщина шарів скла у всіх випадках була однаковою і була 1 см. У розрахунках використовувалися літературні дані про значення [3] і [4].
Remove ads
Див. також
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads