Козійчук Сидір Онуфрійович

Си́дір Ону́фрійович Козійчу́к^[1] (8 серпня 1912(1912-08-08) , Крилів, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія  — 30 червня 1941(1941-06-30) , Дубно, Ровенська область, Українська РСР, СРСР ) — український державний діяч, голова виконавчого комітету Дубненської міської ради депутатів трудящих. Делегат Народних Зборів Західної України. Депутат Верховної Ради УРСР першого скликання (1940–1941).

Козійчук Сидір Онуфрійович
Народився	8 серпня 1912(1912-08-08)  Крилів, Дубенський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	30 червня 1941(1941-06-30) (28 років)  Дубно, Ровенська область, Українська РСР, СРСР  ·вогнепальна рана
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська РСР  Польська Республіка  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	Комуністична партія Західної України (1939)

З біографії

Народився 8 серпня 1912(19120808) року в селі Крилів (за іншими відомостями — в селі Грушвиця), тепер Дубенський район, Рівненська область, Україна.

У 16 років вступив до комсомолу Західної України, з 1932 року член КПЗУ. Член Варковицького районного комітету КПЗУ. За революційну діяльність у березні 1938 року був заарештований і засуджений на 14 років в'язниці. Звільнений у вересні 1939 року Червоною армією. У 1939 році був депутатом Народних Зборів Західної України^[2]. З кінця 1939 року працював у Дубенському повітовому виконкомі.

З 26 лютого 1940 року — заступник голови, з 26 березня 1941 року — голова виконавчого комітету Дубненської міської ради депутатів трудящих.

24 березня 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Дубновському виборчому округу Ровенської області.

25 червня 1941 року потрапив у полон до німців біля села Привільне на Луцькому повороті^[3]. Один з обвинувачуваних у розстрілах у Дубенській в'язниці 25 червня 1941 року. 30 серпня 1941 року розстріляний німцями в Дубно^[4][5][6][7]

Був похований біля західної старої стіни Дубенської в'язниці. Зараз Дубенська в'язниця оточена новим муром, тому місце поховання, можливо, знаходиться на самій території в'язниці. 1944 року перепохований у братській могилі № 10 на Дубенському військовому кладовищі^[8].

До 1992 року на честь Козійчука в місті Дубно були названі Конторська вулиця та Конторський провулок.