Колесов Едуард Олександрович

Едуард Олександрович Колесов (нар. 3 жовтня 1936(19361003), Київ, УРСР, СРСР — пом. 7 квітня 2018, Київ^[1], Україна) — радянський і український художник кіно і театру, графік. Член Національної спілки художників України (1971).

Едуард Колесов
Ім'я при народженні	Едуард Олександрович Колесов
Дата народження	3 жовтня 1936(1936-10-03)
Місце народження	Київ, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	7 квітня 2018(2018-04-07) (81 рік)
Місце смерті	Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР  Україна
Alma mater	Українська академія друкарства
Професія	художник кіно і театру, графік
Кар'єра	1964—2006
Членство	Національна спілка художників України
IMDb	ID 0464046

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колесов.

Життєпис

Народився 3 жовтня 1936 року у Києві.

Закінчив Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова (1964, педагог з фаху — В. Родін).

Співпрацював з щомісячними дитячими журналами «Малятко» і «Барвінок», видавництвами «Веселка», «Молодь», «Радянська школа», «Мистецтво», низкою театрів. З 1971 року — учас­ник міських, всеукраїнських, міжнародних художніх виставок.^[2]

Могила Едуарда Колесова, Байкове кладовище

Працював в галузі кіно, театрального мистецтва, графіки.

Оформив ряд кінострічок і фільмів-спектаклів кіностудій «Київтелефільм» та «Укртелефільм».

Помер на 82-му році життя 7 квітня 2018 року. Похований у колумбарії Байкового кладовища.

Фільмографія

Художник-постановник:

• «Останній засіб королів» (1983, мінісеріал; реж. Віктор Кісін)
• «Запорожець за Дунаєм» (1986, фільм-опера; реж. Юрій Суярко)
• «Остання електричка» (1986, к\м, реж. Едуард Дмитрієв)
• «Капітанша» (1987, фільм-спектакль, реж. Борис Квашньов)
• «Поза межами болю» (1989, реж. Ярослав Лупій)
• «Буйна» (1990, реж. Віктор Василенко)
• «Червоне вино перемоги» (1990)
• «Вікно навпроти» (1991, реж. Едуард Дмитрієв)
• «Очима сатани» (1991, реж. Євген Солнцев)
• «Фатальні діаманти» (1992, реж. Борис Небіерідзе)
• «Ну ти й відьма...» (1992, реж. Едуард Дмитрієв)
• «Людина з команди „Альфа“» (1992, реж. Борис Небіерідзе)
• «Пастка» (1993, 5 с., реж. Олег Бійма)
• «Злочин з багатьма невідомими» (1993, 7 с., реж. Олег Бійма)
• «Острів любові» (1995—1996, 10 с., реж. Олег Бійма)
• «Операція „Контракт“» (1997, реж. В. Мазур, Т. Бойко) та ін.