Коломийський повіт (II Річ Посполита)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Коломийський повіт (значення).

Коломийський повіт — адміністративно-територіальна одиниця Станиславівського воєводства Польської Республіки, збережена після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР. До складу повіту входило 102 поселення (з них 1 місто, 58 сільських гмін і 38 фільварків та 5 обезлюднілих поселень) зі 23 466 житловими будинками. Загальна чисельність населення повіту складала 109 891 особа (за даними перепису населення 1921 року), з них 70 638 — греко-католики, 20 768 — римо-католики, 17 707 — юдеї, 868 — інших визнань. Площа повіту — 800 км².

Коломийський повіт
пол. Powiat kołomyjski
Місто	Коломия
Найбільше місто	Коломия
Країна	Польська Республіка
Регіон	Станиславівське воєводство
Гміни	59 (1921), 16 (1934—1939)
Населення
- повне	176 000 (1931)
- густота	131
Площа
- повна	1339 (1931) км²
Дата заснування	29 вересня 1855
Дата ліквідації	17 січня 1940

Адміністративний поділ

Коломийський повіт

1 січня 1926 р. гміна Сьвєнти Юзеф розпорядженням Ради Міністрів Польщі вилучена з Надвірнянського повіту і включена до Коломийського^[1].

1 квітня 1929 року Печеніжинський повіт ліквідовано, а його територію приєднано до Коломийського повіту^[2].

Розпорядженням Ради міністрів 10 квітня 1934 року до Коломийського повіту було передано:

• село Сєдліска Бредтгайм — з Надвірнянського повіту;
• село Джурків — з Городенківського повіту^[3].

15 червня 1934 р. присілок Майдан Граничний вилучений із села Майдан Середній Надвірнянського повіту і приєднаний до села Тлумачик Коломийського повіту^[4].

1 серпня 1934 р. було здійснено новий поділ^[5] на сільські гміни шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські ґміни)

1. м. Коломия
2. містечко Печеніжин — з 01.04.1929 р. Місто з 1934 р.

Сільські ґміни

Кількість:

1920—1926 рр. — 59

1926—1929 рр. — 60

1929—1934 рр. — 81

1934 рр. — 83

1934—1939 рр. — 14

Об'єднані сільські ґміни 1934 року		Старі сільські ґміни	Кількість
1	Ґміна Березув Сьредні	Акрешори (з 01.04.1929), Баня Березув (Баня-Березів) (з 01.04.1929), Березув Ніжни (Нижній Березів) (з 01.04.1929), Березув Сьредні (Середній Березів) (з 01.04.1929), Березув Вижни (Верхній Березів) (з 01.04.1929), Лючкі (з 01.04.1929), Текуча (з 01.04.1929)	7
2	Ґміна Вербяж Вижни	Вербяж Ніжни (Нижній Вербіж), Вербяж Вижни (Верхній Вербіж), Іспас (Спас), Ключув Вєльки (Великий Ключів) (з 01.04.1929), Куйданьце (Кийданці), Мишин (з 01.04.1929), Сопув (Сопів)	7
3	Ґміна Віноґрад	Віноґрад (Виноград), Джуркув (Джурків) (з 10.04.1934), Островєц (Острівець), Прухніще (Прикмище), Рогиня, Росохач, Хвалібоґа (Хвалибога)	7
4	Ґміна Ґвоздзєц Място	Ґвоздзєц Мали (Малий Гвіздець), Ґвоздзєц Място (Гвіздець), Ґвоздзєц Стари (Старий Гвіздець), Загайполь (Загайпіль), Кобилєц (Кобилець), Остапковце (Остапківці), Подгайчикі (Підгайчики), Сорокі (Сороки), Чехова	9
5	Ґміна Камьонкі Вєлькє	Камьонкі Вєлькє (Велика Кам'янка), Фатовце (Фатовець)	2
6	Ґміна Коломия	Дятковце, Добровудка (Добровідка), Ґоди, Камьонкі Мале (Мала Кам'янка), Корніч, Королювка (Королівка), Оскшесіньце (Воскресинці), Пядикі (П'ядики), Турка, Ценява	10
7	Ґміна Коршув	Жукоцін (Жукотин), Коршув (Коршів), Ліскі (Ліски), Міхалкув (Михалків), Хлєбичин Лєсни (Лісний Хлібичин), Черемхув (Черемхів)	6
8	Ґміна Космач	Космач (з 01.04.1929)	1
9	Ґміна Кулачковце	Балінце (Балинці), Бучачкі, Кулачковце (Кулачківці), Слобудка Польна (Слобідка Пільна), Трофанувка (Трофанівка), Хомякувка (Хом'яківка)	6
10	Ґміна Матийовце	Дебеславце (Дебеславці), Залуче над Прутем (Залуччя), Замуліньце (Замулинці), Кропівіще (Кропивище), Матийовце (Матеївці), Назурна (Назірна), Пересув (Перерив), Сємаковце (Семаківці), Тросцянка (Тростянка)	9
11	Ґміна Печеніжин	Ключув Мали (Малий Ключів) (з 01.04.1929), Маркувка (Марківка) (з 01.04.1929), Млодятин (Молодятин) (з 01.04.1929), Рунґури (Рунгури) (з 01.04.1929), Слобода Рунґурска (Слобода) (з 01.04.1929)	5
12	Ґміна Свєнти Станіслав	Сєдліска Бредтгайм (Сідлище) (з 10.04.1934), Слобудка Лєсна (Лісна Слобідка), Свєнти Юзеф (з 01.01.1926), Свєнти Станіслав (Станіславівка)	4
13	Ґміна Тлумачик	Івановце (Іванівці), Князьдвур (Княждвір) (з 01.04.1929), Раковчик (Раківчик), Тлумачик (Товмачик), Шепаровце (Шепарівці)	5
14	Ґміна Яблонув	Ковалювка (Ковалівка) (з 01.04.1929), Люча (з 01.04.1929), Стопчатув (Стопчатів) (з 01.04.1929), Уторопи (з 01.04.1929), Яблонув (Яблунів) (з 01.04.1929)	5

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Джерела

• Adam J. Mielcarek, Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej, Warszawa 2008. (пол.)

Посилання

• Rys historyczny administracji państwowej w Stanisławowie [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)