Коломієць Володимир Євпатійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломієць.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Коломієць Володимир.

Володи́мир Євпа́тійович Коломі́єць (29 грудня 1940, Новоград-Волинський, Житомирська область — 17 грудня 2021, Київ) — український архітектор, член Спілки художників УРСР, Національної спілки художників України (1973), лауреат Республіканської премії Укра­­їни імені Т. Шевченка (1985 — в колективі, зокрема із Володимиром Баруленковим), Державної премії України в галузі архітектури (2001).

Володимир Євпатійович Коломієць
Народження	26 грудня 1940(1940-12-26) Новоград-Волинський, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Смерть	17 грудня 2021(2021-12-17) (80 років) Київ
Країна	СРСР→ Україна
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ, Полтава
Найважливіші споруди	Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», готель «Турист», Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, житловий масив «Троєщина»
Нагороди	Державна премія України в галузі архітектури

Життєпис

Народився 29 грудня 1940 року у місті Новоград-Волинський (нині Звягель) на Житомирщині.

1966 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю архітектура.

У 1966–2000 роках працював в інституті «Київпроект»: 1981–2000 роки — керівник архітектурної майстерні; водночас 1983–1993 роки — заступник головного архітектора Києва; 2000–2006 роки — головний архітектор–голова правління творчої архітектурної майстерні «Архбудіндпро­­ект» Національної спілки художників України у Києві.

Лауреат Республіканської премії Укра­­їни імені Т. Шевченка (1985), Державної премії України у галузі архітектури (2001).

Помер у Києві 17 грудня 2021 року.

Творчість

Володимир Коломієць був представником монументального модернізму, який характеризується грандіозними формами, чіткими лініями та використанням інноваційних будівельних матеріалів. Його архітектурні проекти відрізнялися масштабністю, монументальністю та високим рівнем художнього вираження. Його талант та професіоналізм швидко проявилися в численних архітектурних проєктах у містах Київ та Полтава.

У Києві

• ресторан «Дубки» на вул. Стеценка, 1 (1970, у спів­авторстві);
• Київська філія Центрального музею В. І. Леніна на вул. Хрещатик, 2 (нині Національний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім», 1978–1982, у спів­авторстві);
• житловий масив «Троєщина», тепер Вигурівщина-Троєщина (1980–1985, у спів­авторстві);
• музей історії України у Другій світовій війні (1981, у спів­авторстві);
• готель «Турист» на вул. Раїси Окіпної, 2 (1984, у спів­авторстві);
• бібліотека АН УРСР на Голосіївському проспекті, 3, тепер Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (1988, у спів­авторстві);
• житловий бу­­динок з агентством «Новини» на 1-му поверсі на вул. Хрещатик, 4 (1984–1985);
• спортивно-оздоровчий комплекс на проспекті проспекті Романа Шухевича, 28 (1995–1996, у спів­авторстві);
• житловий бу­­динок із при­­міщенням громадського призначення на 1-му поверсі на вул. Куд­­рявській, 13–19 (2000);
• житловий комплекс на вул. Олеся Гончара, 26–28 (2005).

У Полтаві

• мистецький центр імені Івана Котляревського (1990).

Джерела

• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
• А. І. Шушківський. Коломієць Володимир Євпатійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.

Посилання

• Коломієць Володимир Євпатійович // Велика українська енциклопедія.
• Коломієць Володимир Євпатійович // Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
• Шевченківські лауреати Житомирщини // Звягельська районна державна адміністрація.