Вигурівщина-Троєщина

Вигу́рівщина-Троє́щина, також Виґу́рівщина-Троє́щина^[1][2] (у 1982–1987 роках просто Троєщина^[3]) — житловий масив у Деснянському районі міста Києва, побудований на місці села Вигурівщина і прилеглих до нього луках. Із заходу межує з селом Троєщина, південною межею є проспект Романа Шухевича та перехрестя вулиць Братиславської і Крайньої, зі сходу — промислова зона, в якій розташовані Банкнотно-монетний двір Національного банку України (БМД НБУ), Київська ТЕЦ-6 та інші підприємства, з півночі — поле, за яким знаходиться село Погреби.

Вигурівщина-Троєщина Київ
Вигурівщина-Троєщина
Загальна інформація
50°30′50″ пн. ш. 30°36′34″ сх. д.
Країна	Україна
Район	Деснянський
Адмінодиниця	Київ
Площа	3265 га
Населення	бл. 280 000
Головні вулиці	див. тут
Підприємства	Київська ТЕЦ-6, БМД НБУ
Карта
Вигурівщина-Троєщина Вигурівщина-Троєщина (Київ)
Вигурівщина-Троєщина у Вікісховищі

Історія

Печатка з гербом Київського городничого Станіслава Вигури, від імені якого походить назва Вигурівщина. 1614-1622 рр

Докладніше: Вигурівщина та Троєщина (Київ)

Генеральний план житлового масиву Троєщина розробили архітектори Юрій Паскевич, Григорій Слуцький, Є. В. Фролов, Микола Дьомін, Валентин Єжов та інші; у розробці окремих мікрорайонів і житлових груп брали участь архітектори Вадим Гречина, Володимир Коломієць, Всеволод Суворов та інші.

На Троєщині будинки експериментально зафарбовувані суперграфікою (проєкт: Пасивенко Володимир Іванович, Прядка Володимир Михайлович), що здалеку мала створювати візерунок.^[4]

У 1976 році відкрили Північний міст і почали планувати забудову на територіях, що прилягали до моста.^[5] У лютому 1981 року була розпочата інженерна підготовка — гідронамив та спорудження першої черги масиву. Першим було споруджено 5-й мікрорайон, перші будинки заселені в липні 1983 року. Далі було споруджено 6-й, 7-й, 8-й, 1-й, 3-й та 2-й мікрорайони. У 1987 році було розпочато спорудження другої черги масиву — 11-й, 9-й, 14-й та 13-й мікрорайони. У 1991 році було розпочато спорудження третьої черги масиву — 22-й, 21-й, 23-й, 26-й, 24-й мікрорайони. У 1982–1987 роках масив мав назву Троєщина, сучасна назва — з 1987 року.

Після Чорнобильської катастрофи саме у цьому новому районі розселили вісімнадцять тисяч постраждалих.^[6]

У 1997 році на вулиці Кірова (нині — вулиця Митрополита Володимира Сабодана) освячено Свято-Троїцький собор.

Масив займає площу 3265 га і розрахований на 280 000 жителів.

В ході російсько-української війни квартали Троєщини зазнавали обстрілів з боку російського агресора. Так, 27 лютого снаряд вибухнув поблизу багатоповерхівки на вул. Миколи Лаврухіна, в результаті чого згоріло сім припаркованих у дворі автівок, пошкоджено вікна будівлі, але інші будинки цілі.^[7].

вимова Вигурівщина-Троєщина

Зображення

• 
  Святотроїцька церква
• 
  Веселка над житловим масивом
• 
  Панорама Троєщини з правого берега Дніпра
• 
  Обеліск «захисникам вітчизни до 60-річчя перемоги»
• 
  Пам'ятник до 20-річчя Чорнобильської катастрофи
• 
  Житлові будинки по вул. Архітектора Ніколаєва
• 
  Деснянська райдержадміністрація
• 
  Троєщина з висоти пташиного лету
• 
  Будинок серії 111-134 1984 року. Проспект Червоної калини 41/1
• 
  Мозаїка «Збережемо нашу землю», 1987–88, на фасаді дитячої поліклініки, Владимирова Олена Іванівна
• 
  Скульптура Коткова Ернеста, «В пам‘ять жертвам Чорнобиля на фоні будинка серії КТ

Постаті

• Наконечний Іван Максимович (1931—2014) — активіст Євромайдану, найстарший загиблий Небесної сотні, Герой України, Офіцер ВМС СРСР.

Див. також

• Вигурівщина
• Троєщина (Київ)