Коломієць Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломієць.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Коломієць Микола.

Микола Іванович Коломієць (нар. 11 березня 1941 р. смт. Буча, Київська область, Українська РСР, СРСР^[1]) — український поет і різьбяр. Член Національної спілки письменників України (1998).

Микола Коломієць
Народився	11 березня 1941(1941-03-11) (84 роки) Буча, Київська область
Країна	Україна
Діяльність	поет, різьбяр
Alma mater	Уманський сільськогосподарський інститут

Із біографії

Народився в смт. Буча Київської області. В 1941 році сім'я переїхала в селище Антоніни на Красилівщині.

Після закінчення Антонінської середньої школи навчався в Хустському культосвітньому технікумі Закарпатської області. Тут Хустська райгазета почала  друкувати його перші вірші. Строкову службу в рядах Радянської армії проходив у Білорусії. Навчався в Уманському сільськогосподарському інституті, у 1968 році вступив до Чернівецького держуніверситету.

Друкувався в Антонінській і Уманській райгазетах. Згодом друкується в газетах «Молода Черкащина», «Молодь Закарпаття», «Закарпатській правді», «Молодому буковинці», «Молоді України», в збірнику молодих поетів «Сонячний годинник». Кілька разів обирався головою Уманського літературного об'єднання та керівником літературної студії Чернівецького університету, працював кореспондентом україн­ського радіо по Чернівецькій області. На останньому курсі навчання в Чернівецькому університеті був звинувачений в націоналізмі, був відрахований і потім працював в одній з багатотиражок будівельників Красноярського краю.^[2]

Повернувшись в Україну, працював шліфувальником київського заводу «Червоний екскаватор», токарем, художником-прикладником, мистецтвознавцем Чернівецького художнього фонду. Свої вироби з дерева виставляв у виставкових залах Чернівців, Києва, Москви і Будапешту. Кілька живописних робіт знаходиться в США і Польщі.

З 1987 року проживав у Красилові, займався  творчою роботою, дослідницькою роботою життя і творчості поета-воїна Володимира Булаєнка.

1998 року прийнятий до Спілки письменни­ків України. В 2000 р. лауреат обласної премії імені Володимира Булаєнка.

Творчість

Автор збірок поезії:

• «Абетка для дорослих» (1997),
• «Роздоріжжя» (1997),
• «Відлуння думок» (1997),
• «Перестигла тиша» (1999),
• «Зойки блискавиці» (1999),
• «Нектар вітрів» (1999),
• «Прости, Афганістан» (2000),
• «Голі сни» (2001),
• «Пригорща» (2004),
• «Літній сніг» (2004),
• «Полум'я тонесенької свічки» (2004),
• «Пісня хрущів» (2008),
• «Солов'їний рай» (2014).