Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Колотило Василь Семенович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Ва́силь Се́менович Ко́лотило (12 серпня 1908, с. Вилавче, нині c. Коритне Вижницький район Чернівецька область 26 червня 1992, м. Відень, Австрія) — український публіцист, громадсько-культурний діяч. Доктор філософії (1936). Лауреат літературної премії імені Дмитра Загула (1998). Чоловік відомої майстрині-художниці Ксенії Колотило.

Коротка інформація Колотило Василь Семенович, Народився ...
Remove ads

Біографія

Василь Колотило народився 12 серпня 1908 року в селі Вилавче, тепер с. Коритне Вижницького району Чернівецької області у заможній селянській родині. Під час навчання на філософсько-філологічному факультеті Чернівецького університету брав активну участь у діяльності українських студентських товариств. Після закінчення університету, з 1931 року, працював викладачем Сокирянської гімназії, у 1938–1939 роках — професор гімназії м. Комрат (Молдова), де викладав географію, історію, ботаніку, латинську мову.[1]

Коли Буковина увійшла до складу УРСР, він ще декілька місяців працював у Чернівецькому університеті. У листопаді 1940 року разом із родиною виїхав за так званим «німецьким переселенням» (його дружина Ксенія Калинчук-Колотило походила з родини етнічних німців), до Силезії, згодом далі до Німеччини. 1944 року родина Колотилів оселилися у Відні, де молодий вчений працював професором місцевої гімназії. Перебуваючи за межами краю, все життя присвятив вивченню історії та культури рідної Буковини, дослідженням русинських поселень в Югославії, публікувався в часописах Австрії та Німеччини.[1]

26 червня 1992 року В. С. Колотило відійшов у вічність. Похований у Відні.

Remove ads

Родина

Був одружений з Ксенією Калинчук — донькою священика та етнічної німкені,[1] родом з буковинського села Підзахаричі, згодом відомою українською майстринею-художницею.[2]

Відзнаки, нагороди

Творчий доробок

  • Історія Буковини.
  • Відродження української державності в 1917–1918 рр. та участь Буковини в її відбудові.
  • Різдвяні звичаї.
  • Чернівецький університет і буковинські українці.
  • Д. Загул — його життя і літературна творчість (1975).
  • Історія українського шкільництва на Буковині.

Гостини на Буковину

Разом з дружиною — українською народною майстринею, художницею-орнаменталісткою Ксенією Колотило двічі відвідав Чернівці, останній раз у 1990 році. Частина особистого архіву Василя Колотила зберігається в інституті буковинознавства при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та в чернівецькому музеї буковинської діаспори (вул. Йозефа Главки, 1).

Примітки

Джерела та література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads