Колотило Василь Семенович

Ва́силь Се́менович Ко́лотило (12 серпня 1908, с. Вилавче, нині c. Коритне Вижницький район Чернівецька область — 26 червня 1992, м. Відень, Австрія) — український публіцист, громадсько-культурний діяч. Доктор філософії (1936). Лауреат літературної премії імені Дмитра Загула (1998). Чоловік відомої майстрині-художниці Ксенії Колотило.

Колотило Василь Семенович
Народився	12 серпня 1908(1908-08-12)  Вижницький район, Чернівецька область, Україна
Помер	26 червня 1992(1992-06-26) (83 роки)
Alma mater	ЧНУ імені Юрія Федьковича

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колотило.

Біографія

Василь Колотило народився 12 серпня 1908 року в селі Вилавче, тепер с. Коритне Вижницького району Чернівецької області у заможній селянській родині. Під час навчання на філософсько-філологічному факультеті Чернівецького університету брав активну участь у діяльності українських студентських товариств. Після закінчення університету, з 1931 року, працював викладачем Сокирянської гімназії, у 1938–1939 роках — професор гімназії м. Комрат (Молдова), де викладав географію, історію, ботаніку, латинську мову.^[1]

Коли Буковина увійшла до складу УРСР, він ще декілька місяців працював у Чернівецькому університеті. У листопаді 1940 року разом із родиною виїхав за так званим «німецьким переселенням» (його дружина Ксенія Калинчук-Колотило походила з родини етнічних німців), до Силезії, згодом далі до Німеччини. 1944 року родина Колотилів оселилися у Відні, де молодий вчений працював професором місцевої гімназії. Перебуваючи за межами краю, все життя присвятив вивченню історії та культури рідної Буковини, дослідженням русинських поселень в Югославії, публікувався в часописах Австрії та Німеччини.^[1]

26 червня 1992 року В. С. Колотило відійшов у вічність. Похований у Відні.

Родина

Був одружений з Ксенією Калинчук — донькою священика та етнічної німкені,^[1] родом з буковинського села Підзахаричі, згодом відомою українською майстринею-художницею.^[2]

Відзнаки, нагороди

• 1936 — Доктор філософії;
• 1998 — лауреат літературної премії імені Дмитра Загула (посмертно).

Творчий доробок

• Історія Буковини.
• Відродження української державності в 1917–1918 рр. та участь Буковини в її відбудові.
• Різдвяні звичаї.
• Чернівецький університет і буковинські українці.
• Д. Загул — його життя і літературна творчість (1975).
• Історія українського шкільництва на Буковині.

Гостини на Буковину

Разом з дружиною — українською народною майстринею, художницею-орнаменталісткою Ксенією Колотило двічі відвідав Чернівці, останній раз у 1990 році. Частина особистого архіву Василя Колотила зберігається в інституті буковинознавства при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича та в чернівецькому музеї буковинської діаспори (вул. Йозефа Главки, 1).