Колоч

Колоч (рос. Колочь, іноді Колоча) — невелика річка у Можайському районі Московської області Росії, права притока Москви-ріки. Річка протікає по історичному Бородинському полю мимо села Бородіно. На річці також розташовані села Власово, Бараново, Суконниково. Колоч починається біля села Прокоф'єво, за 5 км на південний-захід від станції Уваровка. Гирло біля села Старе Село на південному березі Можайського водосховища. Для запобігання затопленню Бородинського поля була збудована земляна гребля з бетонним водоскидом та насосною станцією, яка перекачує воду річки у водосховище.

Колоч
Річка Колоч в районі мосту біля села Бородіно
55°30′46″ пн. ш. 35°31′08″ сх. д.
Витік	село Проф’єво у 5 км на південний захід від ст Уваровка
• координати	55°30′46″ пн. ш. 35°31′08″ сх. д.
Гирло	Можайське водосховище
• координати	55°33′37″ пн. ш. 35°51′36″ сх. д.
Країни:	Росія (Московська область)
Регіон	Московська область
Довжина	36 км
Площа басейну:	279 км²
Притоки:	Stonetsd і Voinkad
Медіафайли у Вікісховищі

Гідрологія

Довжина 33 км. Площа водозбору 279 км² рівнинного типу. Живлення переважно снігове. Колоч замерзає у листопаді — початку грудня, льодохід наприкінці березня — квітні.

Пам'ятки

У басейні річки знаходяться пам'ятки Бородинської битви та державний Бородинський військово-історичний музей-заповідник. Колоцький монастир XV століття.

Колоч у літературі та мистецтві

Річка часто згадується у художніх творах у зв'язку з її розташуванням на Бородинському полі. Міст через річку після Бородинської битви був зображений на картині художника-баталіста Х. В. Фабера дю Фор (1830-і рр.)^[1].

14 липня 2912 року у селі Мерево Лужського району відбулась реконструкція битви на Бородинському полі^[2].