Колібрі синьочеревий

Колі́брі синьочеревий^[2] (Colibri coruscans) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах і на Гвіанському нагір'ї.

?Колібрі синьочеревий
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Polytminae
Рід:	Синьощокий колібрі (Colibri)
Вид:	Колібрі синьочеревий
Біноміальна назва
Colibri coruscans (Gould, 1846)
Ареал виду
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Trochilus coruscans Petasophora coruscans
Посилання
Вікісховище:	Colibri coruscans
Віківиди:	Colibri coruscans
ITIS:	555073
МСОП:	22687114
NCBI:	214663

Опис

Синьочеревий колібрі

Синьочеревий колібрі

Синьочеревий колібрі

Довжина птаха становить 13-14 см, самці важать 5,5-8,5 г, самиці 6-7,5 г. У самців верхня частина тіла синьо-зелений з металевим відблиском, на скронях і щоках райдужні синьо-фіолетові плями, пера на них дещо виступають з боків голови. Підборіддя синьо-фіолетове, решта нижньої частини тіла зелена з синім відтінком. Хвіст металево-зелений зі сталево-синьою смугою на кінці. Дзьоб чорний, дещо вигнутий.

Самиці є дещо меншими за самців, за очима у них є білі плями. У молодих птахів райдужні плями в оперенні відсутні, пера у них мають рудуваті краї. У представників підвиду C. c. germanus лоб, нижня частина тіла і хвіст більш сині. Існує також рідкісна, малодосліджена меланістична морфа синьочерервого колібрі.

Підвиди

Виділяють два підвиди:^[3]

• C. c. coruscans (Gould, 1846) — Анди у Венесуелі (Кордильєра-де-Мерида, Прибережний хребет), Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії і Венесуели, гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуелі, гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта на півночі Колумбії;
• C. c. germanus (Salvin & Godman, 1884) — тепуї Гвіанського нагір'я на півдні і південному сході Венесуели і в сусідніх районіх північної Бразилії і Гаяни.

Поширення і екологія

Синьочереві колібрі мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині, Бразилії і Гаяни. Вони живуть на узліссях гірських тропічних лісів, у високогірних чагарникових заростях, на високогірних луках парамо і пуна, в парках і садах, на висоті від 1700 до 4500 м над рівнем моря. Популяції, що мешкають в парамо, під час негніздового періоду мігрують на висоту 2000 м над рівнем моря, решта популяцій веде переважно осілий спосіб життя.

Синьочереві колібрі живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, зокрема з родів Castilleja, Centropogon, Clusia, Echeveria, Elleanthus, Erythrina, Eucalyptus, Guzmania, Inga, Salvia, Siphocampylus і Puya, а також комахами, яких ловлять в польоті. В більшості природних середовищ, за винятком парамо, вони аргесивно захищають квітучі дерева, нападаючи на інших колібрі. У Венесуелі сезон розмноження триває з липня по жовтень, в Аргентині з грудня по лютий. Гніздо чашоподібне, робиться з м'якого рослинного матеріалу, зовні покривається лишайниками, прикріплюється до направленої вниз гілки або в тріщині серед скель. В кладці 2 білих яйця розміром 17×10,5 мм і вагою 0,95 г. Інкубаційний період триває 17-18 днів.

Синьочереві колібрі демонструють екстримальний рівень нічного зціпеніння задля збереження енергії при низькій температурі на великій висоті: вночі температура їх тіла може становити 8 °C, у порівнянні з 36 °C — нормальною температурою вдень^[4][5].

Згідно з дослідженням, у синьочеревого колібрі найменша середня товщина альвеолярно-капілярного бар'єру^[en] і найбільша питома маса дихальної поверхні серед усіх птахів^[6].