Комаров Володимир Леонтійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Комаров.

Комаро́в Володи́мир Лео́нтійович (нар. 1 (13) жовтня 1869(18691013), Санкт-Петербург — 5 грудня 1945, Москва) — російський та совєцький ботанік, географ, мандрівник, систематик біологічних таксонів, академік. Президент Академії Наук СРСР (1936—1945), один з організаторів її філіалів, почесний президент географічного товариства СРСР. Член-кореспондент Академії наук (1914), дійсний член (1920), віце-президент (1930–1936) і президент (1936–1945) Академії наук СРСР.^[8]

Комаров Володимир Леонтійович
Владимир Леонтьевич Комаров
Народився	1 (13) жовтня 1869(1869-10-13) Санкт-Петербург Російська імперія
Помер	5 грудня 1945(1945-12-05) (76 років) Москва, РРФСР, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	ботанік, географ, птеридолог, фіколог, політик, мандрівник-дослідник
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	географія,ботаніка
Заклад	Академія наук СРСР
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] і president of the Russian Academy of Sciencesd
Науковий ступінь	магістр[2] і доктор біологічних наук[3]
Відомі учні	Є. М. Алісова-Клобукова
Аспіранти, докторанти	Тахтаджян Армен Леонович Yaroslav Ivanovic Prokhanovd Eugenija Nikolaevna Alissova-Klobukovad Yevgeni Bobrovd Anna Bulavkinad
Членство	Російське географічне товариство[3] Санкт-Петербурзьке товариство дослідників природи[3] Російська академія наук[4] Російська академія наук[5][2] Товариство з вивчення Амурського краюd Російське ботанічне товариство (1945)[6] Болгарська академія наук Q131207276?[7]
Батько	Komarov Leontii Vissarionovichd
У шлюбі з	Q130083735?[3]
Нагороди
Автограф
Роботи у Вікіджерелах  Комаров Володимир Леонтійович у Вікісховищі

Дослідження

Досліджував природу Середньої Азії, Сибіру, Далекого Сходу, Маньчжурії.

Камчатська експедиція

Керівник Камчатської комплексної експедиції Російського географічного товариства, яка 9 червня 1908 року прибула у Петропавловськ-Камчатський. Загін на чолі з ним проводив дослідження у літні сезони 1908–1909 років. За цей час двічі перетнув півострів по лінії Петропавловськ — Большерєцьк — Усть-Камчатськ — гирло р. Тігіль. Досліджував райони Петропавловська й Паратунських ключів, долини р. Авачі й Поперечної, район Малкинських гарячих джерел, долину р. Камчатка, околиці Кроноцького озера, гори Крашенникова, вулкани Узон та Кіхпинич, східне узбережжя острова.^[8]

Крім ботанічних, загін проводив також метеорологічні спостереження, вивчав озера, вулканічні та гірсько-льодовикові форми рельєфу, джерела, геологічну будову території, побут населення. Установив й описав гірські рослинні пояси на Східному (Валагінському) хребті, відкрив грязьові сопки. Уперше описав нові джерела й класифікував їх за хімічним складом.^[8]

Першим виявив сліди стародавнього зледеніння на Саянах. Відкрив родовища мінералу содаліту в Зеравшані. Зробив класичний опис рослинності Камчатки, запропонував розрізняти на кожному материку не тільки широтні зони, а й по три меридіальних (дві океанічні та одну континентальну).

Розробив ботаніко-георгафічне районування південної частини Далекого Сходу, обґрунтував межі виділених областей. Обробив ботанічні колекції Пржевальського М.М та Потаніна Г. М.^[8]

Пам'ять

Географічні об'єкти

Ім'ям Комарова названо

• Пік Комарова
• Льодовики
  • Льодовик Комарова (Тянь-Шань)
  • Льодовик Комарова (Урал)
• Гора Комарова
• Комарово — селище Ленінградської області.^[8]
• Уссурійський заповідник імені академіка Комарова. В.Л

Біологічні види

На честь Комарова названо 43 види рослин та тварин, серед яких

• Бражник Комарова^[8]