Компанієць Микола Павлович

Компані́єць Мико́ла Па́влович (1909 , Вільхівка, Область Війська Донського  — жовтень 1977 , Київ ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947). Член ЦК КП(б) України (1938–1949).

Компанієць Микола Павлович
Народився	1909  Вільхівка, Макіївська волость[d], Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія
Помер	жовтень 1977  Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  Російська республіка  УНР  Українська Держава  Українська РСР  СРСР
Діяльність	державний діяч, політик
Посада	депутат Верховної Ради УРСР[d]
Партія	ВКП(б)
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Компанієць.

Біографія

Народився 1909(1909) року в родині залізничного машиніста в селі село Вільхівка (за іншими даними — в селі Коцурбівка), тепер Донецька область, Україна. Закінчив семирічну школу, з 1925 до 1927 року навчався в школі ФЗУ в місті Сталіно, брав участь в робітничій театралізованій бригаді «Синя блуза». У 1927–1929 роках працював на коксохімзаводі у Вільхівці, організовував драматичні гуртки на заводі та на шахті. У 1929–1931 роках працював на шахті та навчався на робітничому факультеті в місті Красний Луч.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931–1937 роках — студент електромеханічного факультету Дніпропетровського гірничого інституту. У 1937 році навчався в аспірантурі при кафедрі гірничих машин Дніпропетровського гірничого інституту, очолював комсомольську організацію Дніпропетровського гірничого інституту.

З 1937 року — начальник Дніпропетровського обласного Управління в справах мистецтв.

У травні 1938 — 12 липня 1944 року — начальник Управління в справах мистецтв при Раді народних комісарів Української РСР.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Ново-Запорізької виборчої округи № 212 Дніпропетровської області.

Під час німецько-радянської війни в 1941 році був уповноваженим Військової ради Південно-Західного фронту.

12 липня 1944 — 24 січня 1946 року — 1-й заступник начальника Управління в справах мистецтв при Раді народних комісарів УРСР.

24 січня 1946 — березень 1947 року — голова Комітету в справах мистецтв при Раді Міністрів УРСР.

У 1947–1949 роках — директор Київського театру опери і балету імені Тараса Шевченка.

У 1952 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У вересні 1952 — квітні 1953 року — заступник голови Комітету в справах мистецтв при Раді міністрів УРСР.

У квітні 1953–1969 роках — начальник Головного управління в справах мистецтв Міністерства культури Української РСР; начальник Управління театрів Міністерства культури Української РСР; директор Київського українського драматичного театру імені Івана Франка; директор Київської студії телебачення; старший редактор Комітету по радіомовленню і телебаченню при Раді Міністрів УРСР.

З 1969 року — персональний пенсіонер республіканського значення. У 1969–1973 роках — 1-й заступник голови правління Українського театрального товариства. Помер у жовтні 1977 року в місті Києві.

Нагороди

• орден «Знак Пошани»
• медалі

Джерела

• Компанієць Микола Павлович [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.] // Театр : журнал. — 1938. — № 4 — липень-серпень.
• Компанієць Микола Павлович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 63–64.
• Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 52.
• Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.