Комяхов Василь Григорович

Василь Григорович Комяхов (18 [31] березня 1911(19110331), Слов'янськ — 16 жовтня 1966, Київ) — український радянський державний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 4—7-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го і 6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1956—1961 роках. Член ЦК КПРС у 1961—1966 роках. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1952—1954 роках. Член ЦК КПУ в 1954—1966 роках. Член Президії (Політбюро) ЦК КПУ 25 грудня 1962 — 16 жовтня 1966 р.

Василь Григорович Комяхов
Василь Григорович Комяхов
голова виконавчого комітету Кіровоградської обласної ради депутатів трудящих
лютий 1949 — листопад 1953
Попередник:	Іщенко Віталій Павлович
Спадкоємець:	Турбай Григорій Автономович
1-й секретар Сумського обласного комітету КП України
листопад 1953 — грудень 1955
Попередник:	Кондратенко Андрій Павлович
Спадкоємець:	Науменко Андрій Михайлович
1-й секретар Кримського обласного комітету КП України
14 грудня 1955 — 6 січня 1961
Попередник:	Полянський Дмитро Степанович
Спадкоємець:	Лутак Іван Кіндратович
1-й секретар Полтавського обласного комітету КП України
січень 1961 — грудень 1962
Народження:	18 березня 1911(1911-03-18)  Слов’янськ, Ізюмський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть:	16 жовтня 1966(1966-10-16) (55 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання:	Байкове кладовище
Країна:	Російська імперія  Українська РСР  СРСР
Освіта:	Одеський державний аграрний університет (1936)
Партія:	КПРС
Нагороди:
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 18 (31) березня 1911(19110331) року в місті Слов'янську Харківської губернії в родині робітника-залізничника. Українець. Навчався в школі, в 1924 році вступив до комсомолу.

• У 1927—1930 роках навчався в Гришинському агрономічному технікумі.
• З 1930 року — дільничний агроном Нікопольської машинно-тракторної станції на Дніпропетровщині, завідувач агровиробничої дільниці і старший агроном Оріхівської машинно-тракторної станції на Запоріжчині.
• У 1932—1936 роках — студент Одеського сільськогосподарського інституту. Обирався секретарем комсомольської організації та головою профкому інституту.
• У 1936 році закінчив Одеський сільськогосподарський інститут, був рекомендований до аспірантури.
• У 1936—1938 роках служив в Червоній армії. Закінчив школу молодших командирів, був командиром автомобільної роти, секретарем комсомольської організації автобронетанкового батальйону.
• У 1938—1939 роках — начальник зерно-бурякового управління Миколаївського обласного земельного відділу.
• У 1939—1941 роках — головний агроном, заступник начальника Кіровоградського обласного земельного відділу. Член ВКП(б) з березня 1941 року;
• У 1941—1945 роках — в РСЧА. Учасник Другої світової війни, командир автобронетанкового батальйону на Волховському, 3-му Прибалтійському фронтах, начальник 1-го відділу автомобільного управління 2-го Білоруського фронту.
• З 1945 року по березень 1947 року — начальник Кіровоградського обласного земельного відділу;
• березень 1947 — лютий 1949 — начальник Кіровоградського обласного управління сільського господарства;
• лютий 1949 — листопад 1953 — голова виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих;
• 27 вересня 1952 — 23 березня 1954 — член Ревізійної комісії КП(б) — КП України;
• 23 листопада 1953 — 13 грудня 1955 — 1-й секретар Сумського обласного комітету КП України;
• 26 березня 1954 — 16 жовтня 1966 — член ЦК КП України;
• 14 грудня 1955 — 6 січня 1961 — 1-й секретар Кримського обласного комітету КП України;
• 25 лютого 1956 — 17 жовтня 1961 — кандидат у члени ЦК КПРС;
• січень 1961 — грудень 1962 — 1-й секретар Полтавського обласного комітету КП України;
• 31 жовтня 1961 — 16 жовтня 1966 — член ЦК КПРС;
• 25 грудня 1962 — 16 жовтня 1966 — член Президії — Політичного бюро ЦК КП України;
• 26 грудня 1962 — 16 жовтня 1966 — секретар ЦК КП України;
• 26 грудня 1962 — 1965 — голова Бюро ЦК КП України по керівництву сільськогосподарським виробництвом.

Могила Василя Комяхова

Помер 16 жовтня 1966 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди

• три ордена Леніна (26.02.1958, 1961, 22.03.1966)
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (30.07.1945)
• орден Вітчизняної війни 2-го ступеня (12.10.1944)
• орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
• орден Червоної Зірки (1.06.1944)
• медалі

Література

• Янчуков С. На чолі обласного самоврядування, Кировоград, 2007
• Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки (1918 — 1991), Київ, Генеза, 2005
• Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. — М., 1959.