Лютий

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лютий (значення).

Лю́тий, заст. лю́тень^{[1][2][3][4][5][6]} — другий місяць року в юліанському та григоріанському календарях^[7]. Єдиний місяць, що налічує 28 днів у звичайні роки і 29 днів у високосні.

← лютий →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
					1	2
3	4	5	6	7	8	9
10	11	12	13	14	15	16
17	18	19	20	21	22	23
24	25	26	27	28
2025 рік

• I Січень
• II Лютий

• III Березень
• IV Квітень
• V Травень

• VI Червень
• VII Липень
• VIII Серпень

• IX Вересень
• X Жовтень
• XI Листопад

• XII Грудень

Лютий у м. Дніпро.

Мініатюра Лютий з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Лютий. Картина О. М. Кремера.

Назва

На позначення другого місяця року слово «лютий» (у написаннях: люты^[a], лютыи^[b], лютый^[c]) трапляється в руських стародруках з XVI століття^[11]. Назва походить од прасл. *ljutъjь «суворий, холодний; злий, жорстокий»^[12], що зумовлено характерними для цього періоду морозами та завірюхами. В давніші часи цим словом іменували січень^[13]. Співзвучні назви побутують у білоруській (люты) і польській (luty) мовах, а також у деяких діалектах словацької мови (luteň)^[14][15].

У давньокиївських письмових пам'ятках трапляється давньоруське наймення лютого — «січень» (у написаннях: сѣчьнъ^[d], сѣченъ, сѣ(ч)^[e], сѣчень^[f]). Назва пов'язана з підсічним землеробством, бо в цей час рубали дерева для наступного викорчовування та сівби^[19]. Так само вживалася латинська назва февруаръ^[18], що пізніше засвідчена і в староукраїнських джерелах, у написаннях: фебруарїй, фебруарїє^[10].

Протягом тривалого часу місяць мав назву лютень, яку фіксують словники XIX — початку XX ст. паралельно з назвою «лютий»^[4]. Водночас це слово відсутнє в 11-томному Словникові української мови, виданому за радянських часів. Сучасні словники містять наведене гасло: Великий тлумачний словник подає слово як «народно-поетичне»^[20], а Словник української мови у 20 томах — як застаріле^[1].

У вжитку були й інші народні наймення: бокогрі́й, снігові́й, скаже́ний^[21], кази́брід, казьо́^[22], казидоро́га, сні́жень, кру́тень, зимобо́р, криводоріг, ме́жень (межа між зимою і весною)^[13], а також: па́лютий, січе́нько, січне́нко / сішне́нко, січни́к,^[23] сі́чень дру́гий^[24]. Хорватська назва veljača пов'язана зі збільшенням світлового дня в цей період: дні стають більшими (хорв. velji). У болгарських діалектах лютий іменується малък сечко (заст. малък сечен)^[25], тобто «малий січень»: на протилежність «великому січню» (голям сечко), що має 31 день. Чеська назва únor пов'язана з тим, що в цей час при таненні льоду крижини занурюються (чеськ. se ponořují) у воду^[26].

У більшості мов світу назви лютого походять від лат. Februarius: словац. február, словен. februar, серб. фебруар/februar, болг. февруари, рос. февраль, англ. February. Латинська назва пов'язана з обрядами очищення (Februa), що припадали на Луперкалії (15 лютого). Фебрій — одне з культових наймень Плутона^[27].

Кліматична характеристика в Україні

У лютому здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік її підвищення на більшій частині території України, за винятком північного сходу, де цей перехід завершується в першій декаді березня. Середня місячна температура лютого складає мінус 0—5 °C, на Лівобережжі та в Карпатах — мінус 6—7 °C, у Криму — 0—4 °C.

Абсолютний мінімум температури становить мінус 23—39 °C, на Південному узбережжі Криму — мінус 15—18 °C; абсолютний максимум — 12—21 °C, у Криму, на півдні Одещини та Вінниччини — до 24 °C, на високогір'ї Карпат — 8—10 °C.

Середня місячна кількість опадів складає 26—46 мм, у горах та на Південному узбережжі Криму, на Закарпатті та в Карпатах — переважно 47—125 мм.

Найбільша висота снігового покриву (до 5—20 см), як правило, спостерігається у другій і третій декадах місяця, на Сумщині та в гірських районах — до 35 см; у південних областях сніговий покрив нестійкий.

Днів з хуртовинами в середньому буває 1—8, у Карпатах до 10. Ожеледь найчастіше буває у східних областях та в Приазов'ї^[28].

Історичний мінімум температури (мінус 39,0 °C) зафіксовано 1893 р. в м. Луганськ, на Південному березі Криму — мінус 22,0 °C у 1929 р. (Севастополь). Історичний максимум температури (24,4 °C) спостерігався в 1958 р. у селищі Роздольне. Середня місячна кількість опадів становить 30—38 мм, на Закарпатті — до 53 мм.

Галерея

• 
  Лютий в Україні
• 
  Лютий на Січеславщині
• 
  Ранкова заметіль на Костричі
• 
  Сніжний лютий у м. Дніпро
• 
  Теплий лютий
• 
  Лютий 2020 року в Україні
• 
  Лю́тий 2010 року в Україні

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

• 15 лютого
  • День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
• 20 лютого
  • Всесвітній день соціальної справедливості
  • День Героїв Небесної Сотні
• 21 лютого
  • Міжнародний день рідної мови
• 26 лютого
  • День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя^[29]

Інші

• 2 лютого
  • Стрітення Господнє
• 14 лютого
  • День святого Валентина
• 22 лютого
  • Міжнародний день підтримки жертв злочинів^[30]

Див. також

• Лютий: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30
• Список всіх днів
• Фебрій

Коментарі

1. А саме:

   • Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522^[8];
2. • Острозький літописець. Острог, 1509—1633, арк. 126;
   • Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581^[9];
3. • Анфологіон. Київ, 1619:
     • Назва лютый вживається поряд із сѣчень;
   • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
   • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
   • Часослов. Київ, 1633;
   • Полуустав. Київ, 1643;
   • Псалтир. Київ, [1643—1644];
   • Полуустав. Київ, 1672;
   • Святці. Київ, 1680;
   • Полуустав. Київ, 1691;
   • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
   • Устав молитв. Львів, 1670^[10].
4. А саме:

   • Студійський устав. Київ, 1070^[16];
5. • Крилоське Євангеліє. Б.м.н., 1144^[17];
6. • Путнянське Євангеліє. Б.м.н., II пол. XIII ст.^[18]