Кондратюк Валерій Віталійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кондратюк.

Вале́рій Віта́лійович Кондратю́к (нар. 4 липня 1970(19700704)) — український офіцер спецслужб, генерал-лейтенант^[1]. Голова Служби зовнішньої розвідки України (2020—2021), заступник голови Адміністрації Президента України (2016—2019), начальник ГУР МОУ (2015—2016), начальник Департаменту контррозвідки Служби безпеки України (2014—2015)^[2].

Кондратюк Валерій Віталійович
Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження	4 липня 1970(1970-07-04) (55 років) Джамбул, Казахстан
Alma Mater	Київське вище загальновійськове командне училище
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	СЗР
Війни / битви	Війна на сході України
Командування
Начальник Головного управління розвідки МО України 28 липня 2015 — 28 жовтня 2016 Попередник Юрій Павлов Наступник Василь Бурба Начальник Департаменту контррозвідки СБУ 3 березня 2014 — 28 липня 2015 Попередник Володимир Бік Наступник Віталій Найда
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»

Життєпис

Освіта

• 1987 — Київське Суворовське військове училище;
• 1991 — Київське вище загальновійськове командне училище імені М. В. Фрунзе за спеціальністю «Командна тактична, військова розвідка»;
• 1995 — Київський лінгвістичний університет, факультет іноземних мов;
• 1996 — Академія Збройних Сил України, факультет воєнно-дипломатичної служби за спеціальністю «Військове управління у міжнародних відносинах», кваліфікація — магістр військового управління;
• 1996 — Курси штабних офіцерів НАТО військового коледжу збройних сил Нідерландів;
• 1997 — Школа розвідки і безпеки Збройних Сил Канади;
• 1998 — Курси антитерористичної діяльності Академії ФБР США;
• 2014 — Національна академія СБ України за спеціальністю «Оперативно-розшукова та контррозвідувальна діяльність».

Кар'єра

• 1991 командир групи спеціального призначення 260 окремого загону спеціального призначення (військова частина 83484, м. Кіровоград).
• 1992—1994 рік помічник начальника розвідувально-інформаційного відділення 9 окремої бригади спеціального призначення (військова частина А0759, м. Кіровоград).
• 1996—1999 проходив службу на офіцерських посадах у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України.
• 1999—2002 військовий аташе при Посольстві України в США.
• 2002—2004 старший оперативний офіцер, начальник оперативної групи — заступник начальника відділу та начальник служби департаменту Головного управління розвідки Міністерства оборони України.
• 2004—2010 проходив службу на посадах у Службі безпеки України, в тому числі на посадах начальника управління та керівника апарату Голови СБ України.
• У 2010 році після оголошення результатів президентських виборів ухвалив рішення щодо звільнення з військової служби.
• 2014—2015 начальник Департаменту контррозвідки Служби безпеки України^[3][4].
• 2015—2016 начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України^[5][6].
• 2016—2019 Заступник Глави Адміністрації Президента України^[7][8].
• 2020—2021 Голова Служби зовнішньої розвідки України^[9][10].

Член РНБО з 17 серпня 2020 року до 24 липня 2021 року^[11].

Різне

• Учасник бойових дій в Іраку. Учасник АТО.
• Кандидат економічних наук.
• Володіє англійською та німецькою мовами.
• Одружений. Виховує трьох синів та доньку.

Нагороди

• Орден Богдана Хмельницького III ст. (5 грудня 2017) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку^[12]
• Медаль «За військову службу Україні» (20 січня 2010) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України^[13]