Конотопська округа

Коното́пська окру́га (Коноті́пська) — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 1923–1930 роках. Утворена 1923 року у складі Чернігівської губернії. Адміністративний центр — місто Конотоп. У червні 1925 року губернії в Україні було скасовані і округа перейшла в пряме підпорядкування Української СРР. Після скасування окружного поділу в липні 1930 року райони Конотопської округи передані в пряме підпорядкування Української СРР.

Конотопська округа
Основні дані
Країна:	УСРР
Губернія:	Чернігівська (до 1925)
Утворена:	1923
Ліквідована:	1930
Населення:	660 129 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр:	Конотоп
Кількість районних рад:	17
Мапа округи
Окружна влада
Газета:	«Ежедневный официальный бюллетень Конотопского окружного исполнительного комитета»

Склад округи

На час утворення (1923) округа налічувала 11 районів^[1]:

1. Борзнянський район — з волостей: Борзенської з м. Борзнею й Шаповалівської.

2. Плисківський район — з волостей: В.-Загоровської, Плисківської, Івангородської.

3. Коропський район — з волостей: Коропської з м. Коропом, Шаболінівської, Оболонської.

4. Батуринський район — з волостей: Батуринської, Краснянської.

5. Алтинівський район — з волостей: Алтинівської, Атюської.

6. Кролевецький район — з волостей: Кролевецької з м. Кролевцем і Мутинської.

7. Бахмацький район — з волостей: Бахмачеської, Стрильницької.

8. Конотопський район — з волостей: Конотопської, Семенівської, Попівської.

9. Парафіївський район — з волостей: Парафіївської, Фастовецької, Кальчинівської.

10. Дмитрівський район — з волостей: Дмитрівської, Красно-Колядинської, Григорівської, Гайворонської, Голенської, Депотівської.

11. Карабутівський район — з волостей: Карабутівської, Велико-Самборської, Курилівської, Кошарської.

Згідно з Постановою ВУЦВК і РНК УСРР № 313 від 10 грудня 1924 року «Про зміну адміністраційно-територіяльного поділу Чернигівщини»:

1. Парафіївський район Конотопської округи розформувати, приєднавши:

а) Парафіївську й Петрушинську Сільради — до Іченського району, Ніжинської округи;

б) Туркенівську, Лисогорську, Терешихінську, Біло-Везьку, Кальчинівську, Рундевіську і Велико-Верденську Сільради — до Дмитріївського району Конотопської округи;

в) Фастовецьку, Бельмачевську й Мартинівську Сільради — до Плисківського району Конотопської округи.

3. Перечислити село Крупичпілля, Плисівського району, Конотопської округи до складу Іченського району Ніжинської округи.

10. Перечислити с. Нові-Млини Коропського району, Конотопської округи до складу Батуринського району тої самої округи.

11. Перечислити хут. Глибокий, Батуринського району, Конотопської округи до складу Бахмацького району тої самої округи.

12. Перечислити с. Малий-Самбір, Карабутівського району, Конотопської округи, до складу Конотопського району тої самої округи.

13. Перечислити с. Кербутівку, Коропського району, Конотопської округи, до складу Батуринського району тої самої округи.

14. Перечислити хут. Карацюбин, Алтинівського району, Конотопської округи, до складу Батуринського району тої самої округи.

Згідно з Постановою ВУЦВК і РНК УСРР № 239 від 3 червня 1925 року «Про скасування Сновської округи на Чернигівщині й инші зміни адміністраційно-територіяльного поділу тої самої губернії»:

1. Сновську округу на Чернігівщині розформувати, віднісши території:

в) Корюківського, Менського, Сосницького й Чорнотицького районів у склад Конотопської округи.

2. Синявський район розформовуваної Сновської округи розформувати, віднісши території:

а) Волосківської, Дягівської й Степанівської сільрад у склад Менського району, включеного в склад Конотопської округи;

3. Клишковський район Новгород-Сіверської округи розформувати, віднісши території:

б) Погорільської сільради й х. х. Губаровщини й Заровчаки у склад Кролевецького району Конотопської округи.

5. Перечислити Плисківський район Конотопської округи в склад Ніжинської округи.

Постановою ВУЦВК і РНК УСРР № 371 від 19 серпня 1925 р. Охрамієвський і Холменський райони перейменованої Новгород-Сіверської округи перечислено в склад Конотопської округи.

За даними на 1 жовтня 1925, складалася з 15 районів та 199 сільрад.

• 
  Карта Конотопської округи у складі Чернігівської губернії, 1923
• 
  Карта Конотопської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
• 
  Карта Конотопської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927

Населення

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року чисельність населення округи становила 660,1 тис. чоловік. У тому числі українців — 94,5 %; євреїв — 2,1 %; росіян — 2,1 %^[2].

Національний склад

Населення районів та міст Конотопської округи за переписом 1926 р.^[3]

№	Місто/район	Населення, осіб	Національний склад, %
			українці		росіяни		євреї		поляки		німці
			осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%	осіб	%
1	Конотоп	33 571	22 675	67,5 %	4 645	13,8 %	5 763	17,2 %	183	0,5 %	26	0,1 %
2	Алтинівський район	28 730	28 463	99,1 %	163	0,6 %	46	0,2 %	6		3
3	Батуринський район	33 453	33 094	98,9 %	169	0,5 %	155	0,5 %	9		2
4	Бахмацький район	40 263	37 785	93,8 %	1 117	2,8 %	661	1,6 %	119	0,3 %	25	0,1 %
5	Бахмач	6 817	4 825	70,8 %	773	11,3 %	612	9,0 %	108	1,6 %	15	0,2 %
6	Бахмацький район (села)	33 446	32 960	98,5 %	344	1,0 %	49	0,1 %	11		10
7	Борзнянський район	45 344	44 080	97,2 %	380	0,8 %	717	1,6 %	39	0,1 %	8
8	Борзна	10 903	9 934	91,1 %	233	2,1 %	697	6,4 %	10	0,1 %	2
9	Борзнянський район (села)	34 441	34 146	99,1 %	147	0,4 %	20	0,1 %	29	0,1 %	6
10	Буринський район	42 875	40 059	93,4 %	2 437	5,7 %	201	0,5 %	66	0,2 %	9
11	Буринь	1 325	566	42,7 %	677	51,1 %	33	2,5 %	30	2,3 %	0
12	Буринський район (села)	41 550	39 493	95,0 %	1 760	4,2 %	168	0,4 %	36	0,1 %	9
13	Грузчанський район	47 541	46 489	97,8 %	892	1,9 %	24	0,1 %	44	0,1 %	7
14	Дмитрівський район	55 091	48 367	87,8 %	473	0,9 %	606	1,1 %	48	0,1 %	5 479	9,9 %
15	Конотопський район	43 207	42 569	98,5 %	465	1,1 %	26	0,1 %	48	0,1 %	20
16	Коропський район	49 069	47 906	97,6 %	255	0,5 %	826	1,7 %	34	0,1 %	4
17	Короп	6 481	5 608	86,5 %	75	1,2 %	787	12,1 %	5	0,1 %	0
18	Коропський район (села)	42 588	42 298	99,3 %	180	0,4 %	39	0,1 %	29	0,1 %	4
19	Корюківський район	26 527	24 750	93,3 %	718	2,7 %	855	3,2 %	54	0,2 %	8
20	Корюківка	6 621	5 284	79,8 %	566	8,5 %	712	10,8 %	22	0,3 %	3
21	Корюківський район (села)	19 906	19 466	97,8 %	152	0,8 %	143	0,7 %	32	0,2 %	5
22	Кролевецький район	44 170	42 081	95,3 %	685	1,6 %	1 304	3,0 %	27	0,1 %	6
23	Кролевець	12 580	10 621	84,4 %	570	4,5 %	1 304	10,4 %	19	0,2 %	5
24	Кролевецький район (села)	31 590	31 460	99,6 %	115	0,4 %	0		8		1
25	Менський район	36 717	34 702	94,5 %	535	1,5 %	1 343	3,7 %	20	0,1 %	6
26	Мена	7 246	5 469	75,5 %	394	5,4 %	1 321	18,2 %	13	0,2 %	1
27	Менський район (села)	29 471	29 233	99,2 %	141	0,5 %	22	0,1 %	7		5
28	Октябрьський район	24 425	24 164	98,9 %	187	0,8 %	18	0,1 %	6		20	0,1 %
29	Охроміївський район	25 062	24 899	99,3 %	86	0,3 %	33	0,1 %	4		1
30	Сосницький район	34 356	32 643	95,0 %	263	0,8 %	1 281	3,7 %	24	0,1 %	10
31	Сосниця	6 948	5 616	80,8 %	159	2,3 %	1 141	16,4 %	7	0,1 %	7	0,1 %
32	Сосницький район (села)	27 408	27 027	98,6 %	104	0,4 %	140	0,5 %	17	0,1 %	3
33	Холменський район	29 230	28 908	98,9 %	100	0,3 %	171	0,6 %	10		2
34	Чорнотицький район	20 499	20 412	99,6 %	54	0,3 %	17	0,1 %	3		0

Мовний склад

Рідна мова населення округи за переписом 1926 року^[3]

Район	Населення, осіб	Рідна мова, %
		українська	російська	інша
Конотоп	33 571	53,1	33,5	13,4
Алтинівський	28 730	98,5	0,9	0,6
Батуринський	33 453	96,7	2,5	0,7
Бахмацький	40 263	91,9	6,4	1,7
Борзнянський	45 344	96,7	1,5	1,8
Буринський	42 875	87,9	11,3	0,8
Грузчанський	47 541	86,6	13,2	0,3
Дмитрівський	55 091	87,6	4,1	8,2
Конотопський	43 207	98,3	1,3	0,4
Коропський	49 069	95,1	3,2	1,7
Корюківський	26 527	73,7	20,2	6,2
Кролевецький	44 170	93,4	4,1	2,5
Менський	36 717	78,8	17,7	3,5
Октябрський	24 424	98,7	0,9	0,4
Охроміївський	25 062	96,4	3,2	0,4
Сосницький	34 356	91,0	4,9	4,1
Холмівський	29 230	98,6	0,6	0,8
Чорнотицький	20 499	85,6	14,3	0,2
Конотопська округа	660 129	89,6	7,7	2,8

Керівники округи

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У

• Аронов Ю. С. (1923—1924),
• Логинов Федір Савелійович (.08.1924—.03.1925),
• Тарасов Степан Никонович (1925—1929),
• Лунченко Яків Полікарпович (1929—1930),
• Жебровський Вацлав Юліанович (1930—.08.1930)

Голови окружного виконавчого комітету

• Воронцов Георгій Георгійович (1923—1924),
• Богданов О., в. о. (1924),
• Разумов (1924),
• Пасічник (.09.1924—1925),
• Киричков Леонтій Федорович (1925—1926),
• Амосов Петро Пилипович (1927—1929),
• Чигрина П. М. (.10.1929—.05.1930)
• Чабай Григорій Данилович (.06.1930—.09.1930)