Перепис населення СРСР (1926)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Перепис населення СРСР.

Перепис населення СРСР 1926 року був першим переписом населення, що охопив усіх жителів СРСР^[1]. Критичним моментом була північ із 16 на 17 грудня 1926 року. Статистичне спостереження проводилося способом опитування й самореєстрації. Враховувалося наявне населення.^[2]

Плакат, що розповідає про перепис

Керували переписом В. Г. Михайлівський та О. А. Квіткін. Програмно-методологічні й організаційні питання перепису були вирішені до 1 вересня 1923 року.

Види формулярів: особистий листок, сімейна карта (лише для міського населення), відомість про володіння. Програма перепису включала 14 ознак: стать, вік, національність, рідна мова, місце народження, тривалість проживання в місці перепису, шлюбний стан, грамотність, фізичні недоліки, психічне здоров'я, становище в зан́ятті та галузь праці, тривалість безробіття й колишнє заняття (тільки для безробітних), джерело засобів існування (лише для тих, хто не має роботи). Крім того, у сімейній карті відзначався склад родини, тривалість шлюбу та умови житла.

Перепис почали проводити 17 грудня. Він тривав два тижні в селах й тиждень у міських поселеннях.

У радянській статистиці перших десятиліть використовувалося складне визначення міських поселень. По-перше, природно, такими вважалися всі адміністративно встановлені міста, причому деякі колишні адміністративні центри минулих років вже до 1926 р. втратили цей статус (переважно він був переглянутий під час проведення міського перепису населення 1923 р.). Однак ще багато поселень розглядалися у переписі 1926 р. міськими, виходячи з наступних критеріїв (обов'язкові усі три): 1) за характером поселення — фабрично-заводські селища, торгово-промислові села, станційні, дачні поселення, містечка; 2) за заняттям населення — н.пункти, в яких не менше половини зайнятого населення займалися несільськогосподарською працею; 3) за кількістю населення — щонайменше 2 000 мешканців для торгово-промислових сіл і щонайменше 500 чоловік для інших типів, перелічених у першому пункті. Деякі передмістя враховувалися разом із містами, і всі ці випадки відзначалися в виданні підсумків перепису окремо.

СРСР

• Чисельність міського населення — 26,3 млн осіб (близько 18 %).
• Відсоток грамотних склав 56,6 % серед населення у віці 9-49 років.
• Безробітних — більше 1 млн осіб.

Склад СРСР

№	Союзна республіка	Територія	Населення	Міське	Чоловіки	Великороси	Українці	Титульна нація
1	Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка	19 651 446	100 891 244	17 442 655	48 170 635	74 072 096	7 873 331
2	Українська Соціалістична Радянська Республіка	451 584	29 018 187	5 373 553	14 094 592	2 677 166	23 218 860	23 218 860
3	Білоруська Радянська Соціалістична Республіка	126 792	4 983 240	847 830	2 439 801	383 806	34 681	4 017 301
4	Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка	185 191	5 861 529	1 410 876	3 009 046	336 178	35 423	1 797 960
5	Узбецька Радянська Соціалістична Республіка	311 476	5 272 801	1 102 218	2 797 420	246 521	25 804	3 475 340
6	Туркменська Радянська Соціалістична Республіка	449 698	1 000 914	136 982	531 858	75 357	6877	719 792
	Усього́	21 176 187	147 027 915	26 314 114	71 043 352	77 791 124	31 194 976

Для Закавказької РФСР як титульна нація описані грузини.

Чисельність населення СРСР за національностями

	СРСР	Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка	Українська Соціалістична Радянська Республіка	Білоруська Радянська Соціалістична Республіка	Закавказька Радянська Федеративна Соціалістична Республіка	Узбецька Радянська Соціалістична Республіка	Туркменська Радянська Соціалістична Республіка
Усього́	147 027 915	100 623 000	29 018 187	4 983 240	5 861 529	5 272 801	1 000 914
Великороси	77 791 124	74 072 000	2 677 166	383 806	336 178	246 521	75 357
Українці	31 194 976	7 873 000	23 218 860	34 681	35 423	25 804	6877
Білоруси	4 738 923	638 000	75 842	4 017 031	3767	3515	864
Грузини	1 821 184	21 000	1265	52	1 797 960	697	258
Вірмени	1 567 568	195 000	10 631	99	1 332 593	14 976	13 859
Тюрки (азербайджанці)	1 706 605	28 000	56	0	1 652 768	21 565	4229
Узбеки	3 904 622	325 000	23	0	72	3 475 340	104 971
Туркмени	763 940	18 000	21	1	102	25 954	719 792
Казахи	3 968 289	3 852 000	98	18	61	106 980	9471
Киргизи	762 736	672 000	36	1	10	90 743	0
Татари	2 916 536	2 846 734	22 281	3777	10 574	28 401	4769
Чуваші	1 117 419	1 114 813	905	739	92	315	555
Башкири	713 693	712 000	114	8	14	765	426
Якути	240 709	240 687	14	1	0	3	4
Каракалпаки	146 317	118 217	0	0	0	26 563	1537
Таджики	978 680	10 385	0	0	1	967 728	566
Осетини	272 272	157 000	184	18	114 450	234	38
Талиші	77 323	0	0	0	77 323	0	0
Тати	28 705	223	35	0	28 443	0	4
Курди	69 184	14 701	1	0	52 173	1	2308
Мордва	1 340 415	1 334 700	1171	1051	1238	1805	491
Марійці	428 192	428 000	122	18	14	19	18
Карели	248 120	248 030	60	19	7	1	3
Удмурти	514 187	514 000	91	45	6	19	8
Комі (народ)	226 383	226 300	42	21	18	5	5
Перм'яки	149 488	149 400	36	3	1	0	0
Буряти	237 501	237 000	3	1	2	0	1
Калмики	132 114	131 757	92	1	8	18	2
Німці	1 238 549	806 301	393 924	7075	25 327	4646	1276
Євреї	2 599 973	566 917	1 574 391	407 059	31 175	19 611	1820
Поляки	782 334	197 827	476 435	97 498	6324	3411	839
Греки	213 765	50 649	104 666	55	57 935	347	113
Вайнахи	392 600	390 000	51	7	84	5	2
Молдовани	278 903	20 525	257 794	63	316	173	24
Болгари	111 296	18 644	92 078	22	203	321	28
Латиші	151 410	126 277	9131	14 061	951	737	232
Литовці	41 463	26 856	6795	6853	572	311	65
Абхази	56 957	98	8	0	56 851	0	0

Союзні республіки

РРФСР

Розподіл та структура населення РРФСР за регіонами республіки в 1926 році:

№	Район республіки	Територія	Населення	Міське	Чоловіки	Росіяни	Українці	Титульна нація
1	Північний район	1 102 339	2368 440	234 338	1 110 857	2 154 141	694
2	Ленінградсько-Карельський район	506 890	6 659 711	2 299 071	3 194 100	5 930 078	15 636
3	Західний район	98 615	4 299 150	511 874	2 049 446	4 020 199	134 241
4	Центрально-Промисловий район	422 089	19 314 024	4 951 352	8 930 520	18 577 643	41 345
5	Центрально-Чорноземний район	188 177	10 825 830	1 024 762	5 133 596	9 119 238	1 651 853
6	В'ятський район	161 218	346 3197	236 066	1 602 905	2 625 758	592
7	Уральська область	1 756 104	6 786 339	1 407 074	3 167 763	6 184 456	47 651
8	Башкирська АРСР	151 840	2 665 836	234 250	1 260 337	1 064 707	76 710	625 845
9	Середньо-Волзький район	339 272	10 268 168	1 170 712	4 808 312	6 448 098	206 192
10	Нижньо-Волзький район	323 576	5 529 516	977 164	2 629 929	4 078 946	440 225
11	Кримська АРСР	25 880	713 823	330 264	349 844	301 398	77 405	179 094
12	Північно-Кавказький край	293 652	8 363 491	1 655 124	4 026 546	3 841 063	3 106 852
13	Дагестанська АРСР	54 212	788 098	85 034	383 045	98 197	4126	138 749
14	Казахська АРСР	2 979 618	6 503 006	539 249	3 331 097	1 279 979	860 822	3 713 394
15	Киргизька АРСР	195 237	993 004	121 080	516 395	116 436	64 128	661 171
16	Сибірський край	4 062 889	8 687 939	1 131 930	4 270 494	6 767 892	827 536
17	Бурятська АРСР	368 392	491 236	45 576	248 513	258 796	1982	214 957
18	Якутська АРСР	4 023 307	289 085	15 277	152 855	30 156	138	235 926
19	Далекосхідний край	2 598 139	1 881 351	472 458	1 004 081	1 174 915	315 203
	Усього́	19 651 446	100 891 244	17 442 655	48 170 635	74 072 096	7 873 331

Для Дагестанської АРСР як титульна нація наведені аварці.

Регіони Російської РФСР:

• Північний район: Архангельська, Вологодська та Северодвінська губернії, Комі (Зирянська) АТ;
• Ленінградсько-Карельський район: Карельська АРСР, Ленінградська, Мурманська, Новгородська, Псковська, Череповецька губернії;
• Західний район: Брянська та Смоленська губернії;
• Центрально-Промисловий район: Володимирська, Іванівська (Іваново-Вознесенська), Калу́зька, Костромська, Московська, Нижньогородська, Рязанська, Тверська, Ту́льська, Ярославська губернії;
• Центрально-Чорноземний район: Воронезька, Курська, Орловська, Тамбовська губернії;
• Вятський район: Вотська, Марійська АТ, Вятська губернія;
• Уральська область (16 округів);
• Башкирська АРСР (8 канто́нів);
• Середньо-Волзький район: Татарська, Чуваська АРСР, Оренбурзька, Пензенська, Самарська, Ульяновська губернії;
• Нижньо-Волзький район: Німців Поволжя АРСР, Калмицька АТ, Астраханська, Саратовська, Сталінградська губернії;
• Кримська АРСР;
• Північно-Кавказький край (12 округів, 2 автономних міста, 7 автономних областей);
• Дагестанська АРСР;
• Казахська АРСР: Кара-Калкакська АО, Акмолинська, Актюбинська, Джетисуйська, Семипалатинська, Сир-Дар'їнська, Уральська губернії;
• Киргизька АРСР (7 кантонів);
• Сибірський край (19 округів, 1 автономна область, Туруханскій край);
• Бурят-Монгольська АРСР (8 аймака, 2 райони, 1 повіт);
• Якутська АРСР (7 округів);
• Далекосхідний край (9 округів).

Українська СРР

Національний і мовний склад Української СРР

Доля українців у населенні		Перша за чисельністю національність		Українська мова в Українській СРР		Мови Української СРР

№	Статистичні підрайони	Територія	Населення	Міське	Чоловіки	Росіяни	Українці
1	Поліський підрайон	54 369	2 957 881	428 982	1 445 195	190 332	2 392 790
2	Правобережний підрайон	102 766	8 997 757	1 450 094	4 336 915	230 189	7 741 945
3	Лівобережний підрайон	94 961	7 066 909	1 117 242	3 436 426	605 768	6 204 836
4	Степовий підрайон	121 351	5 568 233	1 061 573	2 685 413	798 073	3 674 086
5	Дніпропетровський підрайон	46 962	2 391 155	464 017	1 154 002	213 653	1 983 403
6	Гірничопромисловий підрайон	31 175	2 036 252	851 645	1 036 641	639 151	1 221 800
	Усього́	451 584	29 018 187	5 373 553	14 094 592	2 677 166	23 218 860

Молдавська АРСР — 572 114, українці — 277 515, молдовани — 172 419, росіяни — 48 868, євреї — 48 564, німці — 10 739, болгари — 6026, поляки — 4853, цигани — 918.

Склад підрайонів за округами:

• Поліський підрайон: Волинська, Глухівська, Конотопська, Ко́ростенська та Чернігівська окру́ги;
• Правобережний підрайон: Білоцерківська, Бердичівська, Вінницька, Кам'янецька, Київська, Могилівська, Проскурівська, Тульчинська, Уманська, Шевченківська, Шепетівська окру́ги;
• Лівобережний підрайон: Ізюмська, Кременчуцька, Ку́п'янська, Лубенська, Ніжинська, Полтавська, Прилуцька, Роме́нська, Сумська, Харківська окру́ги;
• Степовий підрайон: Зинов'евська, Маріупольська, Мелітопольська, Миколаївська, Одеська, Першомайська, Старобільська, Херсонська окру́ги, Молдавська АРСР;
• Дніпропетровський підрайон: Катеринославська, Запорізька, Криворізька окру́ги;
• Гірничопромисловий підрайон: Артемівська, Луганська, Сталінська окру́ги.

ЗСФСР

• РСР Абхазії — 212 033: грузини — 67 494 (31,74 %), абхази — 55 918 (26,37 %), вірмени — 30 048 (14,17 %), греки — 27 085 (12,77 %), російські — 20 456 (9,65 %), українці — 4647 (2,15 %), євреї — 1084 (0,51 %).
• Нахічевансая АРСР — 105 200: тюрки — 88 700 (84,32 %), вірмени — 10 900 (10,36 %).
• Нагорний Карабах-125 300: вірмени — 111 700 (89,15 %), тюрки — 12 600 (10,06 %).
• Південна Осетія — 87 375: осетини — 60 351 (69,07 %), грузини — 23 538 (26,94 %), євреї — 1739 (1,99 %), вірмени — 1374 (1,57 %), російські — 157 (0,18 %).

№	Республіки й АО	Територія	Населення	Міське	Чоловіки	Росіяни	Українці	Титульна нація
1	Азербайджанська Радянська Соціалістична Республіка	85 968	2 314 571	649 557	1 212 859	220 545	18 241	1 437 977 (тюрки)
	Нахічеванська Автономна Радянська Соціалістична Республіка		104 909	14 702	55 686	1837	92	88 700 (тюрки)
	Нагірно-Карабаська автономна область		125 300	8293	63 131	596	35	111 694 (вірмени)
2	Вірменська Радянська Соціалістична Республіка	29 964	880 464	167 098	448 674	19 548	2826	743 571 (вірмени)
3	Грузинська Радянська Соціалістична Республіка	69 259	2 666 494	594 221	1 347 513	96 085	14 356	1 788 186 (грузини)
	СРР Абхазія		201 016	32 244	104 410	12 553	4647	55 918 (абхази)
	АРСР Аджарістана		131 957	50 378	69 610	10 190	1500	70 828 (аджарці)
	АО Південної Осетії		87 375	5818	45 535	157	1	60 351 (осетини)
	Всього	185 191	5 861 529	1 410 876	3 009 046	336 178	35 423

Узбецька РСР

Усе населення Узбецької РСР — 5 267 658 осіб. З них узбеків — 3 475 340, таджиків — 967 728, росіян — 246 521, казахів — 106 980, киргизів — 90 743, уйгурів — 31 941, арабів — 27 977, каракалпаків — 26 563, туркменів — 25 954, українців — 25 804 особи.

Усе населення Таджицької АССР — 827 200 осіб. З них таджиків — 617 125, узбеків — 175 627, киргизів — 11 410, росіян — 5600, туркменів — 4100, арабів — 3300, казахів — 1636, українців — 1100, татар — 1000.

Найбільші міста

Міста СРСР з населенням понад 100 тис. осіб. Жирним шрифтом виділено столиці союзних республік.

N	Місто	Населення	Чоловіки	Українці	% українців	Росіяни	Республіка
1	Москва	2 025 947	989 592	16 082	0,79	1 771 690	РРФСР
2	Ленінград	1 614 008	783 923	10 781	0,67	1 386 872	РРФСР
3	Київ	513 637	248 612	216 528	42,16	125 514	УСРР
4	Баку	453 333	233 873	7882	1,74	159 491	ЗСФРР
5	Одеса	420 862	196 897	73 453	17,45	162 789	УСРР
6	Харків	417 342	201 789	160 138	38,37	154 448	УСРР
7	Ташкент	323 544	166 823	8313	2,57	104 737	УзРСР
8	Ростов	308 103	145 976	59 215	19,22	180 991	РРФСР
9	Тифліс	294 044	147 349	1845	0,63	45 937	ЗСФРР
10	Дніпропетровськ	232 925	113 840	83 748	35,95	73 418	УСРР
11	Саратов	215 276	100 188	3267	1,52	188 162	РРФСР
12	Нижній Новгород	185 267	90 410	1118	0,6	168 488	РРФСР
13	Казань	179 023	84 318	380	0,21	126 050	РРФСР
14	Астрахань	176 530	83 668	244	0,14	138 183	РРФСР
15	Самара	175 636	83 046	1216	0,69	157 695	РРФСР
16	Краснодар	162 520	78 815	48 559	29,88	83 424	РРФСР
17	Омськ	161 684	79 562	5581	3,45	136 251	РРФСР
18	Тула	152 677	75 879	748	0,49	146 960	РРФСР
19	Сталінград	148 369	70 171	1120	0,75	137 479	РРФСР
20	Свердловськ	136 420	65 082	493	0,36	126 526	РРФСР
21	Мінськ	131 528	65 666	1465	1,11	12 617	РСРБ
22	Оренбург	123 283	57 202	3548	2,88	98 064	РРФСР
23	Новосибірськ	120 128	59 516	1315	1,09	109 720	РРФСР
24	Воронеж	120 017	57 340	3407	2,84	108 286	РРФСР
25	Ярославль	114 277	55 107	453	0,4	109 828	РРФСР
26	Іваново-Вознесенськ	111 460	52 156	235	0,21	108 925	РРФСР
27	Твер	108 413	50 913	392	0,36	104 126	РРФСР
28	Владивосток	107 980	65 939	6019	5,57	65 494	РРФСР
29	Сталіно	105 857	56 170	27 582	26,06	59 518	УСРР
30	Самарканд	105 106	55 997	2467	2,35	27 035	УзРСР
31	Миколаїв	104 909	50 242	31 362	29,89	46 726	УСРР

Див. також

• Демографія в Радянському Союзі

Посилання

Зовнішні відеофайли
	1. Русские - это кто? // Канал «История Руси» на YouTube, 3 серпня 2022 (рос.)[неавторитетне джерело].

• Переписи населения Российской Империи, СССР, 15 новых независимых государств // Демоскоп Weekly (рос.)
• Из опыта проведения переписей населения. Всесоюзная перепись населения 1926 г. // demoscope.ru/weekly
• 80 лет со времени Всесоюзной переписи населения 1926 года // demoscope.ru/weekly
• Предисловие к началу издания итогов переписи населения 1926 года // demoscope.ru/weekly
• Список изданий окончательных итогов переписи 1926 года // demoscope.ru/weekly
• Пояснительные замечания и инструкционные указания // demoscope.ru/weekly
• Приложение 1. Перечень народностей // demoscope.ru/weekly
• Приложение 2. Словарь народностей // demoscope.ru/weekly
• Приложение 3. Перечень языков // demoscope.ru/weekly
• Приложение 4. Словарь языков // demoscope.ru/weekly
• Словари национальностей Всесоюзных переписей населения 1926, 1937, 1970 и 1979 годов // demoscope.ru/weekly
• Национальный состав населения по регионам РСФСР
• Национальный состав населения по республикам СССР
• Національний склад УСРР та Криму (за даними перепису населення СРСР 1926 року) // Лікбез. Історичний фронт
• Детальні ці за національним складом населення Україна

Література

• Всесоюзная перепись населения 1926 года: в 56 т. (73 книгах^[3]) — М.: ЦСУ Союза ССР, 1928—1935. — Т. XI—XIII, XXX, XLVI.
• Населені місця Київщини : Попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року / Київське округове статистичне бюро. — К., 1927. — 106 с.
• Список населенных пунктов Луганского округа : Составлен по материалам переписи 17 декабря 1926 г. / Центр. стат. упр. УССР. Луганское окр. стат. бюро. — Луганск : Луганська Правда, 1927. — 148 с.
• Хоменко Арсен. Національний склад людности УСРР. Перепис 17 грудня 1926 року / Державна плянова комісія УСРР. — Харків: Держвидав «Господарство України», 1931. — 144 с.
• Программы и пособия к разработке Всесоюзной переписи населения 1926 года. Вып. ХІ. Алфавитный перечень городов и поселений городского типа / Изд. ЦСУ СССР. Отдел Переписи. — М., 1927, 8°, 32 с.
• Всесоюзная городская перепись 1923 г. — Вып. 2: Краткая промышленная характеристика городов и поселений городского типа. — М., 1926.