Концептуальний альбом

Концептуальний альбом — тип музичного альбому, у якому всі композиції об'єднані спільною темою (концепцією) — композиційною, оповідальною, текстуальною тощо. Тобто, пісні альбому можуть сполучатися певними музичними прийомами, темами текстів пісень, загальним настроєм, та/або манерою виконання. Саме цим концептуальний альбом відрізняється від звичайного музичного альбому, який практично є збірником тематично розрізнених композицій або пісень^[1][2].

Обкладинка альбому Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band (1967) гурту The Beatles, відомого прикладу концептуального альбому.

Обкладинка альбому Good Kid, M.A.A.D City (2012) реп виконавця Кендріка Ламара, відомого концептуального хіп-хоп альбому.

Точне визначення буває проблематичним, оскільки часто «концепція» альбомів буває нечіткою.

Концептуальний альбом може містити певну сюжетну лінію, яка розвивається від першої композиції до останньої. Приклади: The Wall (Pink Floyd), Scenes From a Memory (Dream Theater), Streets (Savatage), Good Kid, M.A.A.D City (Кендрік Ламар).

У інших випадках альбом може бути об'єднаним загальною ідеєю, де в кожній композиції розповідається окрема історія в рамках цієї ідеї. Наприклад, альбом Six Degrees of Inner Turbulence гурту Dream Theater розповідає про шість людей з різними психічними захворюваннями. В окремих піснях описуються їхні почуття й переживання. Інший приклад концептуального альбому такого типу — The Dark Side of the Moon гурту Pink Floyd.

Практика видання концептуальних альбомів особливо розповсюджена серед гуртів напрямків артрок і прогресивний рок (Pink Floyd, Camel, Gentle Giant, Девід Боуї, Ніл Янг, Kraftwerk); також типова й для деяких виконавців у стилях джаз, поп і метал (зокрема павер, симфо, блек і дум — Rhapsody, Blind Guardian, Therion, Bal-Sagoth, Battlelore, Stratovarius.).

Рок-гурт «Акваріум» — один з перших радянських виконавців, які почали випускати концептуальні альбоми.

З українських концептуальних альбомів можна виділити «Радіо Афродита» гурту Мертвий Півень. Альбом названий в пам'ять про радіостанцію Афродита часів Другої світової війни і містить як переспіви відомих хітів («Ми хлопці з Бандерштату», «Гуцулка Ксеня»), так і пісні на вріші українських поетів («Я помру від застуди» на вірш Сергія Жадана).