Коржинський Сергій Іванович

Сергій Іванович Коржи́нський (рос. Сергей Иванович Коржинский; 7 вересня 1861(18610907), Астрахань — 1 грудня 1900, Санкт-Петербург) — російський ботанік, систематик, флорист і ампелограф. Академік Петербурзької академії наук з 1896 року^[11].

Сергій Іванович Коржинський
рос. Сергей Иванович Коржинский
Народився	26 серпня (7 вересня) 1861[1][2][3]  Астрахань, Астраханська губернія, Російська імперія[4][1]
Помер	18 листопада (1 грудня) 1900[1][2][…] (39 років)  Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[4][1]
Поховання	Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd
Країна	Російська імперія
Діяльність	ботанік
Alma mater	Казанський державний університет Імператорський Казанський університет
Галузь	ботаніка[5], генетика, systematic botanyd[5], морфологія рослин[5] і фітоценологія[5]
Заклад	Імператорський Казанський університет[6] Томський державний університет[7][6] Museum of Botanical Garden of V.L. Komarov Botanical Instituted[8] Ботанічний інститут імені В. Л. Комарова РАН
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Науковий керівник	Porfiry Krylovd
Членство	Російська академія наук (1896)[9] Російська академія наук[9]
У шлюбі з	Q115406334?[10]
Діти	Коржинський Дмитро Сергійович
Нагороди
Автограф
Роботи у Вікіджерелах  Коржинський Сергій Іванович у Вікісховищі

Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Korsh.». Список таких таксонів на сайті IPNI Персональна сторінка на сайті IPNI

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коржинський.

Біографія

Народився 26 серпня (7 вересня) 1861(18610907) року в Астрахані в дворянській родині^[12]. 1874 року вступив до Астраханської класичної гімназії, яку в 1881 році закінчив її з золотою медаллю. 1885 року закінчив Казанський університет і рішенням вченої ради був залишений в університеті для підготовки до професорського звання. У 1887 році отримав ступінь магістра за дисертацію «Матеріали до географії, морфології і біології Aldrovandia vesiculosa». До 1888 року був приват-доцентом Казанського університету, читав курс ботанічної географії, продовжував наукові дослідження^[13].

У 1888—1892 роках — професор, завідувач кафедри ботаніки Томського університету. З 1892 року — Головний ботанік Петербурзького ботанічного саду, з 1893 року — директор Ботанічного музею Академії наук^[11].

Помер у Санкт-Петербурзі 18 листопада (1 грудня) 1900 року. Похований на Нікольському цвинтарі Олександро-Невської лаври.

Наукова діяльність

Одним з перших показав динамічну рухливість (територіальну нестійкість) ґрунтово-рослинних зон на Руській рівнині. Був основоположником гіпотези наступання лісу на степ. Незалежно від Гуго де Фріза і Альберта Келлікера обґрунтував мутаційну теорію («теорія гетерогенезу»), протиставивши її дарвінізму. Слідом за Антоном Кернером розвинув уявлення про ареал як географічний критерій виду^[11].

Провів ряд експедицій в Закаспійську область, Фергану, на Алтай, Памір, в Крим. Світову популярність йому принесла праця «Гетерогенезіс і еволюція» (1899). Укладач «Ампелографії Криму», виданої в 1904 і в 1910 роках, яка стала теоретичною основою селекції винограду. Розробив методику опису сортів і теорію походження культурних сортів винограду.

Основні праці

• Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. I. Введение. Ботанико-географический очерк Казанской губернии // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1888. Т. 18, вып. 5. С. 1–253.
• Коржинский С. И. Северная граница черноземно-степной области восточной полосы Европейской России в ботанико-географическом и почвенном отношении. II. Фитотопографические исследования в губерниях Симбирской, Самарской, Уфимской, Пермской и отчасти Вятской // Тр. О-ва естествоиспытателей при Казан. ун-те. 1891. Т. 22, вып. 6. С. 1–201.
• Коржинский С. И. Флора Востока Европейской России в ее систематическом и географическом соотношениях. I // Изв. Томск. ун-та. 1893. Кн. 5. С. 71–299.
• Коржинский С. И. Гетерогенезис и эволюция. К теории происхождения видов. I // Зап. Акад. наук по физ.-мат. отд-нию. 1899. Т. 9, № 2. С. 1–94.

Нагороди

• Російської імперії:
  • Орден Святого Станіслава II ступеня (1896);
  • Орден Святого Станіслава III ступеня (1891).
  • Срібна медаль в пам'ять царювання Імператора Олександра III.
• Зарубіжні
  • Орден Бухарської Золотої зірки I ступеня^[12].

Вшанування пам'яті

• У 2006 році Інститут Волзького басейну РАН провів V експедицію-конференцію, присвячену 145-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
• У 2011 році в астраханському об'єднаному історико-краєзнавчому музеї пройшла виставка, присвячена 150-річчю від дня народження С. І. Коржинського;
• У 2011 році бібліотекою РАН була організована книжково-ілюстративна виставка «Сергій Іванович Коржинський (1861—1900), російський ботанік, флорист і ботаніко-географ, академік Петербурзької АН»;
• Портрет С. І. Коржинского в 2012 році був розміщений в портретній галереї «Професори Томського університету»^[12].