Корнілов Володимир Володимирович

Володи́мир Володи́мирович Корні́лов (нар. 13 липня 1968(19680713), Липецьк, РРФСР) — російський публіцист, політолог, журналіст, відомий своїми українофобськими висловлюваннями. Тривалий час жив та працював в Україні. За освітою — історик. У 2006—2013 директор Української філії затулінського Інституту країн СНД, член ради ВГО Російськомовна Україна^[1]. У 2013 створив та очолив Центр євразійських досліджень.

Корнілов Володимир Володимирович
Народився	13 липня 1968(1968-07-13) (57 років) РРФСР, Липецьк
Громадянство	Україна- Росія
Національність	росіянин
Діяльність	журналістика, політологія
Alma mater	Донецький державний університет
Знання мов	російська і українська
Родичі	Корнілов Дмитро Володимирович
У шлюбі з	Аліна 1971 року народження, менеджер банку
Діти	два сина, 1990 та 2005 року народження.
IMDb	ID 12962823
Сайт	kornilov.name
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнілов.

У квітні 2018 року отримав паспорт громадянина так званої ДНР ^[2].

У вересні 2019 року отримав громадянство Російської Федерації ^[3].

Біографія

Народився у Липецьку (Росія), ріс і виховувався в Донецьку. У 1995 році закінчив заочне відділення історичного факультету Донецького державного університету.^[4]

Кар'єра

Працював у Ворошиловському райкомі комсомолу міста Донецька, згодом — на обласному телебаченні, вів українофобську програму «Вибір».

У 1995—1999 роках — редактор відділу політики газети «Комсомольская правда — Донбасс». У 1999-2000 рр. — менеджер департаменту реалізації газети Fort Worth Star Telegram (США).^[4]

У 2000—2003 роках — заступник головного редактора газети «Салон Дона и Баса^[ru]» (Донецьк).

У лютому-листопаді 2003-го — головний редактор газети «Сегодня» (Київ). Обидва видання входили до видавничої групи холдингу СКМ, головним акціонером якої був олігарх, колишній народний депутат України від Партії Регіонів олігарх Рінат Ахметов.

У 2004—2006 очолював редакцію «Ділового журналу». Постійний автор інтернет-видання «Наш Век»^[5].

Громадська діяльність

До осені 2005 року, як повідомляє ресурс «Політтех», консультував блок «Держава» Геннадія Васильєва (ексгенпрокурора України, співвласника концерну Енерго, нардепа від Партії регіонів VI скликання).^[4]

З 2006 по 2013 керував Українською філією Інституту країн СНД і працював оглядачем газети «2000»^[6] (Київ). У липні 2013 року пішов з посади директора УФ ІК СНД та виїхав з Києва. Очолив нову структуру — Центр євразійських досліджень^[7][8].

Літературна діяльність

Автор книги «Донецько-Криворізька республіка: Розстріляна мрія» (рос. Донецко-Криворожская республика: Расстрелянная мечта), виданої в 2011 році харківським видавництвом «Фоліо» тиражем у 5 тисяч екземплярів. У 2015 році була перевидана у Росії у видавництві "Питер".

Погляди

Під час ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV на репліку політолога Олексія Гараня — «А ви знаєте українську мову? Скажіть що-небудь» — Володимир Корнілов відповів українською: «Я у своїй країні завжди буду говорити своєю рідною мовою. Жоден політик не змусить мене відмовитися від цього. Шановний, звикайте»^[9].

15 жовтня 2010 р. у ході конференції «Федералізація України: від розколу до єдності» в Одесі перший заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД Костянтин Затулін зауважив, що, за його словами, Україна має перспективи тільки як федеративна держава, оскільки в Україні, мовляв, існують величезні відмінності між регіонами. Його підтримав директор українського філіалу Інституту країн СНД Володимир Корнілов, на думку якого, Україна приречена на федералізм і двомовність. «Інакше Україна просто не зможе зберегти себе в нинішніх кордонах... Потрібно, щоб уже зараз представники української громадськості сіли один стіл і обговорили, як же жити».^[10]

Спеціально для цієї цілі Корнілов опублікував книгу «Донецько-Криворізька республіка: Розстріляна мрія», тираж якої профінансував проросійський політик Ігор Марков^[11].

В економічних питаннях Корнілов відстоює інтереси Росії в Україні. Зокрема, він заявив, що Україна має взамін за дешевий газ запропонувати його батьківщині щось більше ніж дружбу:

У німців газ дешевий тому, що вони половину ГТС росіянам продали, а Україна пропонує «вічну дружбу».^[12]

У 2008 році Корнілов з іншими членами інституту СНД виступив проти визнання Голодомору українців в 1932 — 1933 років. Після чого СБУ мало не закрила цю організацію.^[13] А сам Корнілов мало не зазнав адміністративного покарання^[14].

За активну проросійську діяльність на території України Корнілов нагороджений «Почесним знаком співвітчизника» Росії, який йому вручив особисто міністр закордонних справ цієї держави — Сергій Лавров.^[15]

Корнілов вважає за необхідне укладення нового, посиленого, Договору про дружбу та співпрацею між Україною та Росією.

Критика

Закрити філію Інституту країн СНД в Україні вимагав від влади народний депутат із фракції НУ—НС, член партії «За Україну!» Ярослав Кендзьор: «Якщо у нинішньої влади є хоч крапля української гідності, вона повинна негайно анулювати свідоцтво про реєстрацію цього, з дозволу сказати, інституту». «Сьогодні директор інституту Корнілов апелює до російської влади з вимогою висловити невдоволення діями Шустера, ведучого українського державного телеканалу. Тому мені незрозуміло, громадянином якої країни є цей діяч?», — зазначив нардеп.^[16]

Луганська УНП засудила презентацію книги «Донецько-Криворізька республіка. Розстріляна мрія», що відбулася в залі Луганської обласної філармонії, мотивувавши це «закликами до федералізації».^[17]

ГІ «Права Справа» вимагала від т. в. о. Голови СБУ В. Рокитського та Міністра закордонних справ України К. Грищенко оголосити персоною нон ґрата керівника Українського філіалу інституту країн СНД В. Корнілова.^[18]

9 квітня 2012 р. кіровоградські свободівці зірвали презентацію книги у приміщенні обласної бібліотеки ім. Чижевського.^[19]

Санкції

Володимир Корнілов публічно висловив свою підтримку російської політики, війни та анексії українських територій відповідно до кремлівської пропаганди.^[20] Володимир Корнілов є підсанційною особою багатьох країн.^[21]

14 жовтня 2022 доданий до санкційного списку Канади.^[22]

15 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.^[23]

Публікації

• Евгений Минченко, Владимир Корнилов, Кирилл Петров, Александр Кравченко. Технологические аспекты выборов в парламент Великобритании в мае 2015 года [Архівовано 14 вересня 2017 у Wayback Machine.]. Полная версия / Доклад "Минченко Консалтинг" 17.06.2015 / Том 1, Том 2, презентация доклада в формате PDF
• Как выигрывают выборы в США, Великобритании и Евросоюзе: Анализ политических технологий / А. А. Казанцев, К. Е. Петров, [В. В. Корнилов] и др. ; под ред. Е. Н. Минченко. — Москва: ООО «Паблис», 2015. — 480 с.^[24][25][26]