Коробко Микола Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коробко.

Коробко Микола Іванович (17 січня 1937(19370117), Сочі, РСФРР — 30 березня 2021, Кривий Ріг^[2]) — український правозахисник, громадсько-політичний діяч, народний депутат України I скликання (15.05.1990 — 10.05.1994).

Коробко Микола Іванович
Народився	17 січня 1937(1937-01-17) Сочі, РСФРР
Помер	30 березня 2021(2021-03-30) (84 роки) Кривий Ріг, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	правозахисник, політик, громадський діяч
Відомий завдяки	правозахисник
Alma mater	ДДУ
Знання мов	російська
Заклад	Q87936170?, Український державний інститут мінеральних ресурсів, ПівнГЗК і Державний науково-дослідний гірничорудний інститут
Членство	Верховна Рада України I скликання
Посада	Народний депутат України[1]

Життєпис

Народився в сім'ї робітників, українець^[1].

Навчався у Дніпропетровському державному університеті (1954—1959), за освітою — інженер-геолог.

• З 1959 — інженер-петрограф, старший інженер-петрограф Ленінської геолого-розвідувальної партії, трест «Кривбасгеологія».
• З 1968 — аспірант Дніпропетровської групи відділу Інституту мінеральних ресурсів.
• З 1971 — викладач Криворізького гірничого технікуму.
• 1974 — старший майстер-геолог з усереднення руд Північного гірничо-збагачувального комбінату, місто Кривий Ріг.
• З 1974 — гірничий майстер з усереднення руд Першотравневого рудника Північного гірничо-збагачувального комбінату, місто Кривий Ріг.
• З 1975 — старший геолог Першотравневий рудника Першотравневого рудоуправління.
• З 1983 — старший геолог, в.о. головного геолога Північно-Криворізької геолого-розвідувальної експедиції ГРП управління «Укрчорметгеологія».
• З 1985 — старший інженер, науковий працівник Криворізького науково-дослідного гірничорудного інституту^[1].

Батько 4 дітей^[1].

Політична та громадська діяльність

Микола Коробко — депутат
Верховної Ради України Ⅰ скликання

Народний депутат Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки XII скликання (обраний по Тернівському виборчому округу № 93), згодом — народний депутат України Верховної Ради I скликання, член комісії у питаннях екології та раціонального природокористування. Входив до Народної ради.

04.2002 — кандидат у народні депутати України по виборчому округу № 31 Дніпропетровської області (самовисування). За 1,11 %, 12 з 15 прет. На час виборів: пенсіонер, голова Криворізького об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», безпартійний.

03.1994 — кандидат у народні депутати України, Тернівський виборчий округ № 91 Дніпропетровської області, висунутий виборцями. Результати: 1-й тур — 12,91 %, 1 місце із 17 претендентів; 2-й тур — 34,88 %, 2 місце з 2 претендентів.

Голова Української екологічної асоціації «Зелений світ» (до 1995); заступник голови Демократичного об'єднання «Україна», голова ГО «Криворізьке міське правозахисне товариство» (2010-2011).

Був серед засновників у Кривому Розі осередку «Просвіти», газети «Промінь Просвіти», осередку «Зеленого світу», осередку Народного Руху, «Криворізького міського правозахисного товариства», організовував кінопокази Мандрівного фестивалю документальних фільмів про права людини «Docudays UA». ^[3]Також брав участь у діяльності «Спілки українських офіцерів» та «Асоціації народних депутатів усіх скликань».

Зовнішні відеофайли
	Декларація про державний суверенітет України у спогадах Миколи Коробка

Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 31 (2004—2005)^[4].

У 2008 обраний членом правління Української Гельсінської спілки з прав людини^[5].

Завдяки активній участі М. І. Коробка у Кривому розі був створений заказник «Балка Північна Червона»^{[6][джерело?]}.

Вшанування пам'яті

Рішенням Криворізької міської ради №1515 від 28 жовтня 2022 року вул. Тобольська перейменована на вул. Миколи Коробка^[7].

Джерела

Микола Коробко про екологічну ситуацію в Тернополі