Іракське королівство

Іракське королівство, повна назва Іракське Хашимітське Королівство (араб. المملكة العراقية الهاشمية, трансліт. al-Mamlakah al-ʿIrāqiyyah ʾal-Hāshimyyah) — іракська держава в період дії і після закінчення мандату, виданого Великій Британії в 1920 році Лігою Націй. Королівство проголошено в 1921 році, через 11 років дію мандату припинено, але королівство проіснувало до 1958 року, коли був здійснений військовий переворот під командуванням Абделя Касема.

Іракське Хашимітське королівство араб. المملكة العراقية الهاشمية (al-Mamlakah al-ʿIrāqiyyah ʾal-Hāshimyyah)
1932 – 1958
Прапор Герб
Гімн Royal Salute
Ірака: історичні кордони на карті
Столиця	Багдад
Мови	арабська
Релігії	Іслам
Форма правління	унітарна парламентська конституційна монархія
король
• 1921-1933	Фейсал І
• 1933-1939	Газі І
• 1939-1958	Фейсал ІІ
Історичний період	Інтербелум
• коронація	серпень, 1921
• незалежність	жовтень
• Переворот	травень, 1941
• Багдадський пакт	1955
• Революція 14 липня	14 липня
Населення
Попередник Наступник Британський мандат у Месопотамії Арабська федерація Іраку і Йорданії
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іракське королівство

Історія

Іракське королівство було утворено в серпні 1921. Першим королем Іраку став Фейсал I, який здобув широку популярність під час великого арабського повстання і проявляв лояльність до британців. Надалі йому вдалося значно звільнитися від британської опіки, і в 1932 домогтися незалежності для Іракського королівства. Відразу після цього іракський уряд проголосив Кувейт своєї підвідомчою територією, як це було протягом століть до встановлення протекторату Великої Британії^[1].

Після смерті Фейсала I монархію очолив його син Газі I, який правив Іраком до 1939. У цей період в країні ширилися опозиційні і націоналістичні рухи. Так, в період з 1936 по 1941 роки іракська армія послідовно здійснила п'ять спроб державного перевороту^[2] Під час останньої з них до влади прийшов пронацистські налаштований Рашид Алі аль-Гайлані, який встановив регентство над неповнолітнім королем Фейсалом II. Оскільки Рашид Алі аль-Гайлані заявив про розірвання домовленостей з Великою Британією, британська армія висунула 2 травня 1941 ультиматум про звільнення територій військових баз. Англо-іракська війна тривала до 30 травня і закінчилася поразкою іракців.

Після війни головою іракського уряду повернувся прем'єр-міністр Нурі аль-Саїд, зміщений раніше пронацистськими силами. Він проводив явну прозахідну політику аж до своєї загибелі в 1958 році.

Революція 1958

Монархія проіснувала до 1958. У результаті революції 14 липня до влади прийшов Абдель Керім Касем. Король Фейсал II, його сім'я і члени уряду були розстріляні. Після проголошення Іракської республіки, Ірак розірвав відносини з Багдадським пактом і налагодив дружні зв'язки з Радянським Союзом .