Короткевич Марія Петрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Короткевич.

Марія Петрівна Коротке́вич (нар. 13 жовтня 1928, Магдалинівка — пом. 22 липня 2009, Київ) — українська скульпторка; членкиня Спілки радянських художників України з 1957 року.

Короткевич Марія Петрівна
Народилася	13 жовтня 1928(1928-10-13)  Магдалинівка, Дніпропетровська округа, Українська СРР, СРСР
Померла	22 липня 2009(2009-07-22) (80 років)  Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Київський державний художній інститут (1956)
Вчителі	Гельман Макс Ісайович, Вронський Макар Кіндратович і Олійник Олексій Прокопович
Членство	Спілка радянських художників України

Біографія

Народилася 13 жовтня 1928 року в селі Магдалинівці (нині селище міського типу Дніпропетровської області, Україна). 1956 року закінчила Київський художній інститут, де її викладачами були, зокрема, Макс Гельман, Макар Вронський, Олексій Олійник.

Жила у місті Вишневому в будинку на вулиці Радянській/В'ячеслава Чорновола, № 42-а, квартира № 11. Померла у Києві 22 липня 2009 року.

Творчість

Працювала в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

станкові композиції

• «9 січня» (1956—1957, дерево);
• «Нескорений (Тарам Шевченко)» (1961, гіпс; у співавторстві з Оленою Мельничук; Шевченківський національний заповідник);
• «Тарас Шевченко в юності» (1964, гіпс);
• «Тарас Шевчен­ко на засланні» (1964, гіпс тонований);
• «Подвиг Олександра Матросова» (1964—1965);
• «Герой Соціалістичної Праці свинарка М. Красносельська» (1967);
• «Вірменка» (1967, штучний камінь);
• «Мо­­лоді» (1970, гальванопластика);
• «Чингіз Айтматов» (1984);

монументальна скульптура

горельєф «Арсенальці на барикадах».

Меморіальна дошка Олександру Диннику.

• горельєф «Арсенальці на барикадах» на фасаді заводу «Арсенал» у Києві (оргскло, бронза; 1957, у спів­авторстві з Миколою Ковтуном; встановлений у 1961 році; 50°26′36.8″ пн. ш. 30°32′40.58″ сх. д.)^[1];
• монумент Слави на честь односельців-воїнів, які полягли у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років у селі Мізяківських Хуторах Вінницької області (1967, у співавторстві з Миколою Ковтуном);
• меморіальна дошка Олександру Бойченку на фасаді будівлі вокзалу Київ-Московський у Києві (1973, бронза, барельєф)^[2];
• меморіальна дошка Олександру Диннику на фасаді будинку на вулиці Михайла Коцюбинського, № 9 у Києві (1973, бронза, барельєф)^[3];
• погруддя Миколи Кропив'ян­­ського на алеї героїв у Чернігові (1973; зруйноване 17 квітня 2015 року активістами однієї з ультраправих груп; нині зберігається на території Чернігівського обласного історичного музею);
• пам'ятник Сла­ви/«Мати-Батьківщина» у селі Шевченко­вому Черкаської області (у спів­авторстві Миколою Ковтуном);
• пам'ятник Марусі Богуславці у місті Богуславі Київської області (1980, кована мідь);
• пам'ятник Володимиру Леніну у місті Бахчисараї (1986).

Галерея робіт
Монумент слави у Мізяківських Хуторах.	Погруддя Миколи Кропив'янського.	«Мати-Батьківщина» у Шевченковому.	Маруся Богуславка у Богуславі.	Пам'ятник Володимиру Леніну у Бахчисараї.

Брала участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.