Корпус польової артилерії армії США

Корпус польової артилерії армії США, або Польова артилерія США (англ. Field Artillery Branch (United States) — рід військ армії Сполучених Штатів Америки, вперше створений у 1775 році. Цей рід військ, нарівні з піхотою і кавалерією, раніше вважався одним із «класичних» родів військ (що визначаються як ті роди військ армії, основним призначенням яких є вступ у збройне протистояння із силами противника), але за поточною організаційною доктриною армії США, піхота належить до чинної класифікації формувань «маневру, вогню та ефекту» (англ. Maneuver, Fires and Effects, MFE).

Корпус польової артилерії армії США
Field Artillery Branch (United States)
Емблема польової артилерії армії США
На службі	17 листопада 1775 — по т.ч.
Країна	США
Вид	Армія США
Тип	польова артилерія
Роль	знищення, нейтралізація або придушення противника шляхом застосування артилерійського вогню, ракетних ударів та протиракетних засобів, а також інтеграція та синхронізація усіх засобів вогневого ураження в операції, польова артилерія
штаб-квартира	Форт Сілл
Прізвиська	«Король битви» (англ. "King of Battle") «Бог війни» (англ. God of War) «Червононогі» (англ. Red Leg)
Оборонець	Свята Варвара
Кольори	Червоногарячий[1]
Річниці	17 листопада 1775
Війни/битви	Війна за незалежність США Англо-американська війна Американо-мексиканська війна Громадянська війна в США Індіанські війни Іспансько-американська війна Боксерське повстання Філіппінсько-американська війна Мексиканська експедиція Перша світова війна Іноземна військова інтервенція в Росії Друга світова війна Корейська війна Війна у В'єтнамі Вторгнення США в Гренаду Вторгнення США в Панаму Війна в Перській затоці Косовська війна Війна проти тероризму * Війна в Афганістані * Війна в Іраку * Операція «Непохитна рішучість»

Історія

Докладніше: Історія армії США

Історія польової артилерії армії США сягає 17 листопада 1775 року, коли Континентальний конгрес одноголосно обрав Генрі Нокса «полковником артилерійського полку». Полк офіційно увійшов до строю 1 січня 1776 року. Протягом XIX століття було сформовано загалом сім артилерійських полків, які складалися з рот важкої артилерії та батарей легкої артилерії. Батареї легкої артилерії виконували роль польової артилерії, хоча на той час це позначення й не використовували. Сім артилерійських полків були позначені як полки артилерії та не розрізнялися як «берегова» чи «польова» артилерія, як це було у XX столітті.

Під час реорганізації армії на підставі акта Конгресу, прийнятого 2 лютого 1901 року, сім артилерійських полків реорганізували в артилерійський корпус. Корпус також розділили на 195 батарейних підрозділів (на той час називалися ротами) польової та берегової артилерії. У 1907 році артилерійський корпус реорганізовано в польову артилерію та береговий артилерійський корпус. Хоча наразі польова артилерія та артилерія протиповітряної оборони є окремими родами військ, обидві успадковують традиції артилерійського роду.

У 1907 році роти польової артилерії артилерійського корпусу організували в шість полків польової артилерії. У 1916 році, коли США готувалися до свого вступу в Першу світову війну, ці шість полків доповнено ще 15 полками польової артилерії. Під час Першої світової війни численні інші полки польової артилерії сформували в Національній гвардії та Національній армії, які були мобілізовані на доповнення до регулярної армії.

У 1924 році армія реорганізувала Корпус берегової артилерії за полковою системою. Перші сім полків зберегли походження від семи артилерійських полків, що існували у XIX столітті. У 1950 році цей корпус був розформований, а його частини були об'єднані з польовою артилерією в єдиний рід військ армії США. У 1968 році артилерія розділилася на підрозділи польової артилерії та артилерії ППО, причому новостворені 1-7-й артилерійські полки ППО зберегли спадщину від семи артилерійських полків XIX століття.

Хоча найстаріші артилерійські полки в армії входять до складу артилерії ППО, це не обов'язково стосується окремих підрозділів нижче полкового рівня. Наприклад, 1-й батальйон 5-ї полку польової артилерії веде своє походження від батареї Олександра Гамільтона, сформованої у 1776 році, який є найстарішим артилерійським підрозділом у діючій армії США і єдиним підрозділом регулярної армії, який може простежити своє походження до Американської революції.

Найстарішим підрозділом польової артилерії в армії США є 1-й батальйон 101-го полку польової артилерії Національної гвардії армії Массачусетсу, який веде історію свого існування з грудня 1636 року. Спочатку це був піхотний підрозділ, але в 1916 році він був реорганізований в артилерійську частину.

Озброєння Корпусу польової артилерії армії США

За станом на 2025 рік основними зразками озброєння та військової техніки польової артилерії армії США є п'ять типів польових артилерійських систем озброєння:

• 105-мм легка буксирувана гаубиця M119A3
• 155-мм середня буксирувана гаубиця M777A2
• 155-мм самохідна гаубиця M109A7 «Паладин»
• високомобільна реактивна артилерійська система M142 (HIMARS) — колісна пускова установка, здатна стріляти 227-мм ракетами або ракетами армійської тактичної ракетної системи (ATACMS)
• реактивна система залпового вогню M270A1 (MLRS) — самохідна пускова установка, здатна стріляти 227-мм ракетами або ракетами армійської тактичної ракетної системи (ATACMS):

Див. також

• Ракетні війська та артилерія України
• Ракетні війська та артилерія Російської Федерації
• Ракетні війська та артилерія СРСР
• Артилерійський спостерігач
• Передовий спостерігач Армії США
• Ракетні війська та артилерія Польщі