Косак-Баб'юк Любов Олексіївна

Любов Олексіївна Коссак-Баб'юк (нар. 23 серпня 1922(19220823), Коломия, нині Івано-Франківська область — пом. 21 липня 2014, Львів) — піаністка, науковець, музикознавець, кандидат філософських наук, професор, педагог. Дочка Олекси Коссака, сестра Лідії Коссак.

Любов Олексіївна Коссак-Баб'юк
Народилася	23 серпня 1922(1922-08-23) м. Коломия, Івано-Франківська область
Померла	21 липня 2014(2014-07-21) (91 рік) Львів
Країна	Україна
Національність	українка
Діяльність	музикознавиця
Alma mater	Львівська державна консерваторія ім. М. В. Лисенка
Галузь	музикознавство
Заклад	Львівська державна консерваторія ім. М. В. Лисенка
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	кандидат філософських наук

Життєпис

Любов Олексіївна Коссак (Баб’юк)  народилася 23 серпня 1922 року у м. Коломиї (нині Івано-Франківська область) у сім’ї адвоката Олекси Коссака та учительки музики Олени Курп’як (Коссак).^[1]

Навчалася в Коломиї у школі імені Княгині Ольги, жіночій гімназії Українського педагогічного товариства «Рідна школа» та філії Вищого музичного інституту імені М. Лисенка (клас фортепіано Г. Лагодинської). Упродовж 1945 – 1951 років навчалася у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка на фортепіанному факультеті (клас фортепіано Т. Шухевича), з паралельним навчанням (з 1946 року) на історико-теоретичному факультеті  (клас музикознавства С. Людкевича, Р. Сімовича).  Після закінчення навчання в аспірантурі (спеціалізація "Естетика") при філософському факультеті Київського державного університету ім. Т. Шевченка (нині Київський національний університет імені Тараса  Шевченка ) у 1955 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Питання соціалістичного змісту і національної форми у радянському мистецтві» і здобула науковий ступінь кандидата філософських наук.^[2][3]

Працювала з 1948 р.(починаючи з третього курсу навчання в консерваторії) у Львівському державному музичному училищі (нині Львівський музичний коледж імені С. П. Людкевича), упродовж 1954 – 1992 років у Львівській державній консерваторії ім. М. В. Лисенка (нині Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка).^[2]

Померла у Львові 21 липня 2014 року, похована на цвинтарі в Брюховичах, біля Львова.

Науково-педагогічна діяльність

У Львівській державній консерваторії  ім. М. В. Лисенка працювала на посадах викладача, від 1966 – доцента, від 1968 – декана фортепіанного факультету, упродовж 1972 –  1986 років  –  завідувача кафедри історії музики, упродовж 1986 – 1992 років – професора кафедри історії музики. Викладала естетику та історію зарубіжної музики. Була автором науково-методичних розробок з питань музичної естетики, історії музики, зокрема історії музичної культури Коломийщини. У  центрі її наукових зацікавлень були проблеми національних особливостей української музики, розвиток музикознавства в Галичині, а також творчість західноукраїнських композиторів і виконавців XIX – XX ст. – Дениса Січинського, Станіслава  Людкевича, Романа Сімовича, Євгена Козака, Дезидерія Задора, Анатолія Кос-Анатольського, Соломії Крушельницької, Марії Байко, Марії Крих, Лідії Шутко, Олега Криштальського, Володимира Ігнатенка, Богдани Фільц та ін. Рецензувала музичне життя Львова на сторінках місцевої і київської преси.^[2][3]

Наукові праці

• Деякі питання національних особливостей музики // Пит. історії та теорії укр. музики. Львів, 1960. Вип. 2;
• Адам Мечиславович Солтис // Укр. рад. музика. К., 1962;
• Розвиток самодіяльного музичного мистецтва західних областей України за роки радянської влади // Укр. музика. Львів, 1972;
• Музично-педагогічна діяльність С. П. Людкевича // Творчість С. Людкевича. Київ, 1979;
• З історії музичного життя Коломиї // Музика Галичини. Львів, 1997. Вип. 2;
• Мої роздумування про Стефанію Павлишин // Syntagmation. Збірник наукових статей на пошану доктора мистецтвознавства професора Стефанії Павлишин. Ред. - упорядник Л. Кияновська. Львів, 2000. – С. 153 -159.
• Станіслав Людкевич і музична культура Коломиї // Музика Галичини. Т.VI. Львів, 2001. – С. 109 -114.^[2][3]