Костел Пресвятої Трійці (Микулинці)

Костел Пресвятої Трійці, або Троїцький костел у Микулинцях — культова споруда, одна з найвизначніших барокових пам'яток архітектури Тернопільщини, найстаріший зі збережених храмів містечка Микулинців Тернопільського району.

Коротка інформація Костел Пресвятої Трійці в Микулинцях, Тип споруди ...

Костел Пресвятої Трійці в Микулинцях

49°23′59.6″ пн. ш. 25°36′22.2″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Микулинці, Тернопільський район, Тернопільська область
Архітектор	Авґуст Мошинський
Інженер	Авґуст Мошинський
Початок будівництва	1761
Кінець будівництва	1779
Стиль	бароко
Належність	римо-католицька церква
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	смт. Микулинці, вул. Хоткевича, 2
Епонім	Трійця
Костел Пресвятої Трійці (Микулинці) (Україна)

Костел Пресвятої Трійці у Вікісховищі

Remove ads

Історія

Узагальнити

Перспектива

Костел у Микулинцях існував наприкінці XVI століття. Певний час у Микулинцях існував дерев'яний костел Івана Хрестителя, пізніше на тому самому місці був збудований теперішній кам'яний.^[1]

Наріжний камінь на спорудження цієї святині закладено 1761 року за присутності львівського латинського архиєпископа Вацлава Героніма Сераковського, закінчено будівництво 1779 року^[2].

Збудований архітектором Авґустом Мошинським в стилі бароко^[3]. Авґуст Мошинський — чоловік внучки дідички Микулинець Людвіки Потоцької (другої дружини великого гетьмана коронного Юзефа Потоцького) був родом із Саксонії. За взірець спорудження костелу А. Мошинський взяв католицький костел при королівському палаці в Дрездені — творіння відомого архітектора Ґаетано К'явері (італ. Gaetano Chiaveri, 1689—1780).

У 1780—1785 роках парафію Микулинці обслуговували ченці Згромадження отців-місіонерів св. Вікентія, наприкінці XVIII століття через закриття монастиря новою владою, став парафіяльним.

Протягом 1799–1816 років у парафії відбулося багато змін: ремонт храму після сильної бурі, зміна пароха, встановлення нових дзвонів. У роки війни костел був повністю залишений і закритий.

У 1989 році відновлена парафія Трійці Пресвятої, яка тепер входить до складу Чортківського деканату Львівської архидієцезії. Проведено частковий ремонт костелу за проєктом архітектора Зеновія Лоґуша^[4].

У 2025 році на вежі костелу встановили звуковий годинник^[5].

Remove ads

Опис

Узагальнити

Перспектива

Екстер'єр

Костел орієнтований з півночі на південь, розміщений на осі з комплексом Микулинецького палацу.

Споруда має багатий архітектурний декор. Фасад багато оздоблений бароковими елементами з пишними деталями. Завершується невеликим куполом у вигляді намету. В нішах встановлено кам'яні скульптури і вази^[6].

Інтер'єр

Всередині костелу є головний та чотири бічні вівтарі, які виготовлені з дерева, а також покриті мармуром. Вівтарі виготовлені в 1779 році. У центрі головного вівтаря — ікона («образ») Святої Трійці. Вище образа на каркасі знаходиться напис латинською мовою ET HI UNUM SUNT.

У найвищій частині два ангели та голуб Святого Духа в променистій обрамці. Вівтарі бічні:

вівтар Матері Божої — посередині вмонтована скульптура Непорочної Діви Марії, з боків — алегоричні фігури та ангели,
вівтар Найсвятішого Серця Ісусового — посередині вмонтована скульптура Божого Милосердя, з боків — алегоричні фігури,
вівтар св. Йосифа^[7]
вівтар св. Антонія^[8]

Костел досить добре зберігся, хоча частина інвентарю — в Олеському музеї.

Проповідальниця (і кіш, і балдахін) прикрашена різьбленими фігурами.

Збіґнєв Горнунґ вважав Марціна Твардовського автором різьблених фігур вівтаря костелу Пресвятої Трійці. Верифікацію цього твердження затруднює брак творів майстра, з якими їх можна було б порівняти. Правдоподібність цієї версії припускав Ян К. Островський.^[9]

Remove ads